Lío (Bulerías) - José Mercé

Eres la alegria, prima de mi habitacion

Eres, vida mia, mi té de meditation

que bonita eres

tu eres mi lio, mi mantalia.

lio.

lia.

por eso ni lindes, muralia, ni techo

blusa averiá, noche desebrocha

y que bonita eres

será el dia segun como me mires, será

en ello va que el sol no desafine

porque la luz si no es de ti

a mi no me amanece

Esas luces…

llave tu eres la llave de vuelta y media:

la luna una es la que abre,

la média, la que cerra

tu eres la llave de vuelta y media

eres mi lio…

llave eres la llave de mi sentio

yo paro en el bienperdio

de la perdedera calle

garito de la alegria

llenito de soledades

Si fui al rio no fui al agua

Vamos

vamonos que nos vamos

que viene el solano

y suenan campanas.

Mi rosa me llama.

Ти радість, кузино моєї кімнати

Ти, моє життя, мій чай для медитації

ти красива

ти мій лев, моя ковдра.

безлад.

лія

Тому ні кордонів, ні стін, ні даху

зламана блузка, розстібана ніч

і яка ти гарна

Буде день, як ти на мене дивишся, так і буде

йде так, щоб сонце не вийшло з ладу

бо світло не від тебе

мені не спадає

ці вогні...

ключ ти півтора ключа назад:

місяць відкривається,

середній, той, що закривається

ти півтора ключа назад

ти мій безлад...

ключ ти ключ до мого почуття

Я зупиняюся біля загубленої криниці

з вулиці, що програла

спільна радість

сповнений самотності

Якщо я йшов до річки, то не йшов до води

Іди

ходімо ходімо

сонце йде

і дзвонять дзвони.

Мене кличе моя троянда.