Y sin embargo - José Mercé, Joaquín Sabina

De sobra sabes

Que eres mi bandera

Que no miento si juro que daría

Por ti la vida entera, por ti la vida entera

Y sin embargo un rato cada día

Ya ves

Te engañaría con cualquiera

Te cambiaría por cualquiera

Mitad arrepentid y encantada

De haberme conocido, lo confieso

Oveja descarriada

De tantas madrugadas

Sabes mejor que yo

Que hasta los huesos

Sólo calan los besos

Que no han dado

Los labios del pecado

Porque una casa sin ti es una embajada

El pasillo de un tren de madrugada

Un laberinto sin luz, ni vino tinto

Un velo de alquitrán en la mirada

Y me envenenan los besos que voy dando

Y sin embargo cuando duermo sin ti

Contigo sueño

Y con todos si duermes a mi lado

Y si te vas me voy por los tejados

Como gata sin dueño

Perdida en el pañuelo de amargura

Que empaña sin mancharla tu hermosura

No debería contarlo y sin embargo

Cuando pido la llave de un hotel

Y a medianoche encargo

Un buen champán francés

Y cena con velitas para dos

Siempre es con otro amor nunca contigo

Bien sabes lo que digo

Porque una casa sin ti es una oficina

Un teléfono ardiendo en la cabina

Una palmera en el museo de cera

Un exódo de oscuras golondrinas

Y me envenenan los besos que voy dando

Y sin embargo cuando duermo sin ti

Contigo sueño

Y con todos si duermes a mi lado

Y si te vas, me voy por los tejados

Como gata sin dueño

Perdida en el pañuelo de amargura

Que empaña sin mancharla tu hermosura

Y cuando vuelves hay fiesta en la cocina

Y baile sin orquesta

Y ramos de rosas, con espinas

Pero dos no es igual que uno más uno

Y el lunes, al café del desayuno, vuelve la guerra fría

Y al cielo de tu boca el purgatorio

Y al dormitorio el pan de cada día

Y me envenenan los besos que voy dando

ти занадто добре знаєш

що ти мій прапор

Я не брешу, якщо клянусь, що віддам

Для тебе все моє життя, для тебе все моє життя

І все-таки деякий час кожен день

Розумієш

Я б зрадив тобі з ким завгодно

Я б проміняв тебе на будь-кого

Наполовину шкода і в захваті

Якби ви мене знали, зізнаюся

Бродячі вівці

стільки ранніх ранків

ти знаєш краще за мене

що до кісток

Тільки поцілунки проникають

що вони не дали

уста гріха

Бо будинок без тебе – це посольство

Коридор поїзда на світанку

Лабіринт без світла чи червоного вина

Вуаль дьогтю в погляді

І поцілунки, які я даю, отруюють мене

І все ж коли я без тебе сплю

З тобою я мрію

І з усіма, якщо ти спиш поруч зі мною

І якщо ти підеш, я перейду через дахи

Як кіт без господаря

Загубився в хустці гіркоти

Це тьмяніє, не заплямуючи вашої краси

Я не повинен розповідати і поки

Коли я прошу ключ від готелю

А опівночі замовляю

Хороше французьке шампанське

І вечеря при свічках на двох

Це завжди з іншою любов'ю ніколи з тобою

ну ти знаєш, що я кажу

Бо будинок без тебе – це офіс

У салоні горить телефон

Пальма в музеї воскових фігур

Вихід темних ластівок

І поцілунки, які я даю, отруюють мене

І все ж коли я без тебе сплю

З тобою я мрію

І з усіма, якщо ти спиш поруч зі мною

А якщо ти підеш, я по дахах пройду

Як кіт без господаря

Загубився в хустці гіркоти

Це тьмяніє, не заплямуючи вашої краси

А коли ти повертаєшся, на кухні буде вечірка

І танцювати без оркестру

І букети троянд, з шипами

Але два – це не те саме, що один плюс один

А в понеділок за кавою сніданку повертається холодна війна

І до неба твоїх уст чистилище

А до спальні хліб насущний

І поцілунки, які я даю, отруюють мене