Sucedió en la Barranca - José Alfredo Jiménez

Voy a cantar un corrido

Que traigo prendido

En el fondo de mi alma

Es la desgracia de un hombre

Que fue muy mi amigo

Y murió en la barranca

Era rival en amores

De un hombre muy macho

Que siempre ganó

Se disputaban a Rosa

La niña más chula

De aquella región

Se citaron la noche más negra

Y al barranco acudieron los dos

Eran las diez de la noche

En la vieja capilla

Que esta en el panteón

Cuando sonaron dos tiros

Y un hombre sin vida

Al barranco cayó

Hoy han pasado dos años

Y a aquel buen amigo

Ya nadie recuerda

Hoy adornaron la iglesia:

Se casa Rosita

Estamos de fiesta

Sale vestida de blanco

Más linda que nunca

Camino al altar

Mientras yo sé que, en la cárcel

Un hombre muy macho

Se piensa matar

Yo, por eso, le canto a la vida

Yo, por eso, no creo en el amor

Eran las diez de la noche

En la vieja capilla

Que está en el panteón

Cuando, en la cárcel del pueblo

Sonaron dos tiros

Y un hombre murió

Я буду співати коридо

що я одягну?

В глибині моєї душі

Це ганьба людини

це був мій друг

І загинув у яру

Він був суперником у коханні

Дуже мачо

який завжди перемагав

Вони сперечалися з Розою

наймиліша дівчина

з того регіону

Вони зустріли найчорнішу ніч

І пішли двоє до яру

Була десята вечора

У старій каплиці

Що в пантеоні

Коли пролунало два постріли

І неживий чоловік

Він упав у яр

Сьогодні минуло два роки

І тому доброму другу

вже ніхто не пам'ятає

Сьогодні прикрашали церкву:

Розіта виходить заміж

Ми на вечірці

Вона виходить одягнена в біле

красивіше, ніж будь-коли

шлях до вівтаря

Поки я це знаю, у в'язниці

дуже мачо

Вважається, що це вбиває

Тому я співаю на все життя

Тому я не вірю в кохання

Була десята вечора

У старій каплиці

Що в пантеоні

Коли, в міській тюрмі

пролунало два постріли

І померла людина