Rom - JORIS

So viele Wege vor mir

Doch ich will nicht nach Rom

Bin in der Freiheit gefangen

Alles zu tun, so als ob ich nicht wüsste

Wer ich eigentlich bin

Ohne Richtung und Ziel

Hab' ich vergessen wohin

Von den Lichtern geblendet

Bin ich irgendwie blind unter Wolken der Stadt

Ein verlorenes Kind

Hab' den Boden verloren

Und die Gedanken vergraben

Bin nur ein weiterer Stein

In den Hochhausfassaden

In den Hochhausfassaden

Und wenn das Chaos in mir still wird, kein Applaus

Auch wenn ich warte, keiner wartet drauf

Wenn der Horizont verschwindet, so vertraut

Hab' viel zu lange schon auf Sand gebaut

Dass die Sonne trotzdem aufgeht, weiß ich auch

So viele Straßen gegangen

Und jetzt bin ich in Rom

Steh' zwischen steinernen Wänden

Die mich leise bedrohen

Ist ein ewiges Ringen

Doch ich gebe nicht auf

Ich bau' aus steinernen Trümmern

Ein goldenes Haus

Ein goldenes Haus

Ich bau' aus steinernen Trümmern

Ein goldenes Haus

Und wenn das Chaos in mir still wird, kein Applaus

Auch wenn ich warte, keiner wartet drauf

Wenn der Horizont verschwindet, so vertraut

Hab' viel zu lange schon auf Sand gebaut

Woh oh oh, woh oh oh oh

Hab' viel zu lange schon auf Sand gebaut

Woh oh oh, woh oh oh oh

Hab' viel zu lange schon auf Sand gebaut

Und durch Asphalt

Da bricht schon bald ein kleiner Spalt

Komm trete ihn auf und gib nicht auf

Denn wenn in den Scherben Sonne bricht

Ist die Welt in Licht

Und wir stehen auf

Komm gib nicht auf

Ich gebe nicht auf, auf, auf

Ich gebe nicht auf, auf, auf

Ich gebe nicht auf, auf, auf

Ich gebe nicht auf, auf, auf

(Woh, woh, woh, woh)

(Woh, woh, woh, woh)

(Woh, woh, woh, woh)

(Woh, woh, woh, woh)

(Woh, woh, woh, woh)

(Woh, woh, woh, woh)

Попереду мене багато шляхів

Але я не хочу їхати в Рим

Я в пастці свободи

Роблю все так, ніби не знаю

Хто я?

Без напряму і мети

Я забув де

Осліплений вогнями

Я якось сліпий під міськими хмарами

Втрачена дитина

втратив ґрунт

І поховай думки

Я просто ще один камінь

У висотних фасадах

У висотних фасадах

І коли хаос у мені стихає, оплесків немає

Навіть якщо я чекаю, ніхто цього не чекає

Коли зникає горизонт, такий знайомий

Надто довго будували на піску

Я також знаю, що сонце ще сходить

Пройшов так багато доріг

А тепер я в Римі

Встаньте між кам’яними стінами

Це тихо мені загрожує

Це вічна боротьба

Але я не здаюся

Будую з кам'яного щебеню

Будинок із золота

Будинок із золота

Будую з кам'яного щебеню

Будинок із золота

І коли хаос у мені стихає, оплесків немає

Навіть якщо я чекаю, ніхто цього не чекає

Коли зникає горизонт, такий знайомий

Надто довго будували на піску

ой ой ой, ой ой ой

Надто довго будували на піску

ой ой ой, ой ой ой

Надто довго будували на піску

І через асфальт

Невеликий проміжок незабаром розривається

Приходь стукати і не здаватися

Бо коли сонце пробивається в черепки

Чи світ у світлі

І ми встаємо

давай не здавайся

Я не здаюся, здаюся, здаюся

Я не здаюся, здаюся, здаюся

Я не здаюся, здаюся, здаюся

Я не здаюся, здаюся, здаюся

(Воу, воу, воу, воу)

(Воу, воу, воу, воу)

(Воу, воу, воу, воу)

(Воу, воу, воу, воу)

(Воу, воу, воу, воу)

(Воу, воу, воу, воу)