Tres mil millones de latidos - Jorge Drexler

Estoy aquí de paso, yo soy un pasajero

No quiero llevarme nada, ni usar el mundo de cenicero

Estoy aquí sin nombre y sin saber mi paradero

Me han dado alojamiento en el mas antiguo de los viveros

Si quisiera regresar, ya no sabría hacia donde

Pregunto al jardinero y el jardinero no me responde

Hay gente que es de un lugar… No es mi caso

Yo estoy aquí… De paso

¿El mar moverá la luna o la luna a las mareas?

¿Se nace lo que se es o se será aquello lo que se crea?

Yo estoy aquí, perplejo, no soy más que todo oídos

Me quedo, con mucha suerte, tres mil millones de mis latidos

Si quisiera regresar, ya no sabría hacia cuando

El mismo jardinero debe estárselo preguntando

Hay gente que es de un lugar… No es mi caso

Yo estoy aquí… Yo estoy aquí de paso

Yo estoy aquí de paso

Я тут проїжджаю, я пасажир

Я не хочу нічого брати з собою чи використовувати світ як попільничку

Я тут без імені й не знаючи свого місцезнаходження

Вони дали мені житло в найстаріших дитячих садках

Якби я хотів повернутися, я б не знав куди

Я питаю садівника, а садівник мені не відповідає

Є люди з місця... Це не мій випадок

Я тут... До речі

Чи перемістить море місяць чи місяць до припливів?

Ти народився таким, яким ти є, чи будеш тим, ким створиш?

Я тут, спантеличений, я просто весь вуха

Я зберігаю, якщо пощастить, три мільярди своїх ударів

Якби я хотів повернутися, я б не знав, коли

Мабуть, сам садівник питає

Є люди з місця... Це не мій випадок

Я тут... Я тут проходжу

Я тут по дорозі