Pongamos que hablo de Martínez - Jorge Drexler

Fuimos cerrando, uno a uno cuatro bares

Montevideo, ya hacía rato, amanecía

Vos me augurabas oropeles y ultramares

Y al regresar del baño, ¿quién no te creería?

Desorientado y confundiendo vocaciones

Yo estaba preso en mi alegría diletante

Me fui a Madrid, con mi guitarra y mis canciones

Haciendo caso a tu consejo delirante

Y hoy que pasaron 22 diciembres ya

De aquella noche loca que selló mi suerte

Esta canción, más vale tarde que jamás

La escribo para agradecerte

Y aunque sé bien que con tu empaque de Alatriste

Te da pudor la confesión de borrachera

Creo que sabes que el regalo que me hiciste

Me cambió la vida entera

Te quiero mucho más de lo que te lo cuento

Te veo mucho menos de lo que quisiera

Y como yo, una jauría de sedientos

Que fuiste recogiendo por la carretera

Te debo la «Milonga del moro judío»

Y otra turné por el Madrid de los excesos

Donde aprendí a domar más de cien desvaríos

Y a robar más de mil besos

Tengo el detalle de camuflar tu apellido

Y quien lo quiera adivinar, que lo adivine

Para nombrar a quien estoy agradecido

Pongamos que hablo de Martínez

Y aunque sé bien que con tu empaque de Alatriste

Te da pudor la confesión de borrachera

Creo que sabes que el regalo que me hiciste

Me cambió la vida entera

Creo que sabes que el regalo que me hiciste

Me cambió la vida entera

Ми закривалися, один за одним чотири бари

Монтевідео, пройшло багато часу, було світанок

Ти передбачав мені мішуру та ультрамарини

А коли ти повертаєшся з ванної, хто тобі не повірить?

Дезорієнтовані та заплутані покликання

Я був ув’язнений у своїй дилетантській радості

Я поїхав до Мадрида зі своєю гітарою і своїми піснями

Прислухаючись до вашої маячної поради

А сьогодні минуло 22 грудня

Про ту божевільну ніч, яка запечатала мою долю

Ця пісня, краще пізно, ніж ніколи

Я пишу це, щоб подякувати

І хоча я добре це знаю з вашою упаковкою Alatriste

Зізнання в пияцтві змушує соромитися

Я думаю, ти знаєш, що подарунок ти мені подарував

Це змінило все моє життя

Я люблю тебе набагато більше, ніж те, що я тобі кажу

Я бачу тебе набагато менше, ніж хотілося б

І як я, зграя спраглих

що ви підбирали в дорозі

Я винен тобі «Мілонга єврейського мавру»

І ще один тур по Мадриду ексцесів

Де навчився приборкати більше сотні марення

І вкрасти більше тисячі поцілунків

У мене є деталь маскування вашого прізвища

А хто хоче вгадати, нехай вгадує

Щоб назвати, кому я вдячний

Скажімо, я говорю про Мартінеса

І хоча я добре це знаю з вашою упаковкою Alatriste

Зізнання в пияцтві змушує соромитися

Я думаю, ти знаєш, що подарунок ти мені подарував

Це змінило все моє життя

Я думаю, ти знаєш, що подарунок ти мені подарував

Це змінило все моє життя