Movimiento - Jorge Drexler

Apenas nos pusimos en dos pies

Comenzamos a migrar por la sabana

Siguiendo la manada de bisontes

Más allá del horizonte

A nuevas tierras, lejanas

Los niños a la espalda y expectantes

Los ojos en alerta, todo oídos

Olfateando aquel desconcertante paisaje nuevo, desconocido

Somos una especie en viaje

No tenemos pertenencias sino equipaje

Vamos con el polen en el viento

Estamos vivos porque estamos en movimiento

Nunca estamos quietos, somos trashumantes

Somos padres, hijos, nietos y bisnietos de inmigrantes

Es más mío lo que sueño que lo que toco

Yo no soy de aquí, pero tú tampoco

Yo no soy de aquí, pero tú tampoco

De ningún lado del todo, y de todos lados un poco

Atravesamos desiertos, glaciares, continentes

El mundo entero de extremo a extremo

Empecinados, supervivientes

El ojo en el viento y en las corrientes

La mano firme en el remo

Cargamos con nuestras guerras

Nuestras canciones de cuna

Nuestro rumbo hecho de versos

De migraciones, de hambrunas

Y así ha sido siempre, desde el infinito

Fuimos la gota de agua viajando en el meteorito

Cruzamos galaxias, vacío, milenios

Buscábamos oxígeno… encontramos sueños

Apenas nos pusimos en dos pies

Y nos vimos en la sombra de la hoguera

Escuchamos la voz del desafío

Siempre miramos el río pensando en la otra rivera

Somos una especie en viaje

No tenemos pertenencias sino equipaje

Nunca estamos quietos, somos trashumantes

Somos padres, hijos, nietos y bisnietos de inmigrantes

Es más mío lo que sueño que lo que toco

Yo no soy de aquí, pero tú tampoco

Yo no soy de aquí, pero tú tampoco

De ningún lado del todo, y de todos lados un poco

Lo mismo con las canciones, los pájaros, los alfabetos

Si quieres que algo se muera, déjalo quieto

Ми ледве встали на дві ноги

Ми почали мігрувати через савану

Слідом за стадом зубрів

за горизонтом

У нові краї, далеко

Діти позаду і в очікуванні

Очі напоготові, всі вуха

Нюхаючи цей бентежний новий пейзаж, невідомий

Ми рід у подорожі

У нас немає речей, крім багажу

Ми йдемо з пилком на вітрі

Ми живі, тому що ми в русі

Ми ніколи не спочиваємо, ми транслюдські

Ми батьки, діти, онуки та правнуки іммігрантів

Те, що я мрію, більше моє, ніж те, чого я торкаюся

Я не звідси, але й ти теж

Я не звідси, але й ти теж

Зовсім нізвідки, а звідусіль потроху

Ми перетинаємо пустелі, льодовики, континенти

Весь світ від кінця до кінця

Уперті, вижили

Око на вітер і течії

Міцна рука на веслі

Ми несемо свої війни

наші колискові пісні

Наш курс з віршів

Про міграції, про голод

І так було завжди, від нескінченності

Ми були краплею води, що подорожує в метеориті

Ми перетинаємо галактики, порожнечу, тисячоліття

Ми шукали кисень… ми знайшли мрії

Ми ледве встали на дві ноги

І ми зустрілися в тіні багаття

Ми чуємо голос непокори

Ми завжди дивимося на річку, думаючи про іншу річку

Ми рід у подорожі

У нас немає речей, крім багажу

Ми ніколи не спочиваємо, ми транслюдські

Ми батьки, діти, онуки та правнуки іммігрантів

Те, що я мрію, більше моє, ніж те, чого я торкаюся

Я не звідси, але й ти теж

Я не звідси, але й ти теж

Зовсім нізвідки, а звідусіль потроху

Те саме з піснями, птахами, алфавітом

Якщо ви хочете, щоб щось померло, залиште це в спокої