Johnny & the Sea - Jordan Reyne

It was two days ago when the skull and bones ship came in

And the shadows grew long as a shiver ran right through the evening

I head every door slam as I stood in the street and just stared

And the call of the sea rose up in my restless young ears

She said: Johnny come home, Johnny come home, Johnny, come home

And the ocean’s as wild as I was as a boy, and she sings

Of fortune and change and the power of a young persons dreams

When I stand on the sea and the waves crash and howl out our names

It’s through nausea and fear that we come to know how we are made

Johnny come home, Johnny come home, Johnny, come home

But at 7 years on I grew tired and started thinking of home

I romanticized fields and the cycles of seasons and farms

I arrived and I married and I wait for the roots to take hold

But I wake every night to the sound of the sea, so loud

She says: Johnny come home, Johnny come home, Johnny, come home

You forget how to swim once your life doesn’t throw you too far

Like you hope that the land can still hold you, and keep you here, warm

But I hear and I see and I’m sick of the earth and its gaze

So I’m walking out once, I am walking out, into the waves

They say: Johnny come home, Johnny come home, Johnny, come home

Це було два дні тому, коли прибув корабель із черепом і кістками

І тіні росли довгими, поки цілий вечір пробігали тремтіння

Я очолюю кожен хлопок дверей, я стояв на вулиці й просто дивився

І в моїх неспокійних молодих вухах пролунав поклик моря

Вона сказала: Джонні прийди додому, Джонні, прийди додому, Джонні, прийди додому

А океан такий же дикий, як я був у юності, а вона співає

Про долю, зміни та про силу мрій молодих людей

Коли я стою на морі, і хвилі розбиваються й виють наші імена

Через нудоту та страх ми дізнаємося, як ми створені

Джонні прийди додому, Джонні прийди додому, Джонні, прийди додому

Але через 7 років я втомився і почав думати про дім

Я романтизував поля та цикли порів року та ферм

Я приїхав, одружився і чекаю, поки коріння закріпиться

Але щоночі я прокидаюся від шуму моря, такого голосного

Вона каже: Джонні прийди додому, Джонні, прийди додому, Джонні, прийди додому

Ви забуваєте, як плавати, коли життя не закидає вас занадто далеко

Неначе ти сподіваєшся, що земля все ще може тримати тебе і зігрівати тут

Але я чую і бачу і мені набридла земля та її погляд

Тож я йду один раз, я виходжу, на хвилі

Кажуть: Джонні прийди додому, Джонні прийди додому, Джонні, прийди додому