Himmelspforte - Joka

Es war einmal vor langer langer Zeit an der Himmelstür

Du kennst den Weg nicht, doch etwas hat dich hingeführt

Er wollt' nicht jeden, denn nicht jedem war das Leben teuer

Deshalb gab es noch etwas zu bereden vor dem Fegefeuer

Und es klopfte an der Himmelspforte

«Ich frage im Auftrag meines Schöpfers dem ich blind gehorche

Ich bin Petrus der Apostel und der Sohn des Geists

Ich lass nur noch schwerwiegende Todesfälle rein»

Hi, ich bin Klaus, 41 und verheiratet

Und war auch wirklich in der Kirche an Weihnachten

Ich hab auch meist auf die Ernährung geachtet

Und versteh auch selber nicht warum mein Herz nur so schwach ist

Wenn das nicht schwerwiegend ist weiß ich auch nicht

Ich fuhr nachhaus' durch die Stadt wie mit Blaulicht

Ich war mir sicher meine Frau geht mir fremd

Ich sah den Stau und stieg aus um nachhause zu rennen

Ich wohn' im 9. Stock mitten in der Innenstadt

Wo man es hört wenn es beim Nachbarn geklingelt hat

«Ist ja gut, bitte komm mal auf den Punkt

Ich hab nicht ewig Zeit nenn' mir nur einen Grund

Warum sollt' ich gnädig sein?»

Du hast ja recht, ich nahm die Treppe in den 9. Stock

Der Fahrstuhl ist häufig schrott, deshalb läuft man oft

Ich hab die Tür eingetreten und war außer mir

Rein ins Schlafzimmer, niemand da, außer mir

Meine Frau war ganz alleine im Bad

Dass sie mich über alles liebt war mir eigentlich klar

Ich sah um sicher zu gehen nur mal kurz vom Balkon

Ein nackter Mann schrie um Hilfe an der vordersten Front

Ich nahm alles was ich fand, warf mit Messern nach ihm

Und obwohl ich das Opfer, bin ging es mir besser als ihm

Er hält sich bloß mit der Hand, ich nahm den Toaster vom Schrank

Er traf ihn ins Gesicht und er fiel ins Gebüsch

(Wirklich, der ist da runtergefallen und der hats irgendwie überlebt

Ich weiß auch nicht, das waren bestimmt 9 oder 10 Stockwerke

Der ist einfach irgendwie im Busch gelandet keine Ahnung, irgendwie)

Er hat den Sturz überlebt, kein Plan wie das geht

Doch so ein Fall vom Balkon tut wohl wahnsinnig weh

Ich nahm den Kühlschrank und warf ihn, ich traf ihn am Kopf

Er war tot, ich stand nur da und war wie geschockt

Stechen in der Brust, ich bemerk jetzt das war wohl

Mein letzter Gedanke, dann Herzinfarkt, ich war tot

(Alles klar, das war wahnsinnig genug, komm ruhig rein

Setz dich da hin und warte bis ich ruf')

Okay

Und es klopfte an der Himmelspforte

«Ich frage im Auftrag meines Schöpfers dem ich blind gehorche

Ich bin Petrus der Apostel und der Sohn des Geists

Ich lass nur noch schwerwiegende Todesfälle rein»

Ich bin Peter, ich bin 31 Jahre alt

Ich arbeite bei der Fabrik an diesen Bahnhofshallen

Wann ich das letzte mal Glück hatte will mir kaum noch einfall’n

Doch was mir heute da passiert ist ey das glaubt mir keiner

Wenn das nicht schwerwiegend ist weiß ich auch nicht was

Ich war zuhause und hab ein' Moment nicht aufgepasst

Ich wollte duschen gehen, ich wohn im 10. Stock

In der Innenstadt in irgend so nem stillgelegten Block

Ich wollte aus dem Wohnzimmer nackt richtung Bad

Wie ichs halt immer nach dem Aufstehen der Nachtschicht so tat

Doch ich stolperte, tollpatschig wie ich bin pollterte ich

Über meinen Hocker und ich stürzte wie ein Volltrottel

Ich hatte Todesangst doch hielt mich am Geländer fest

Da war so’n Typ ich schrie «hilf mir, wenn dann jetzt!»

Anstatt mich hochzuziehen wirft er mit Messern

Dadruch dass er vom Balkon verschwindet wird es nicht besser

(Ich wusste gar nicht das solche Leute bei mir im Haus wohnen

Wirklich, ich fall da runter und der macht gar nichts

Ich wollt eigentlich mich da irgendwie hochziehen

Aber aufeinmal seh ich so aus dem Augenwinkel

So’n Schatten und keine Ahnung)

Auf einmal sah ich ihn nicht mehr, er war ins Wohnzimmer geflüchtet

Doch wirft wie’n gestörter mit nem Toaster aus der Küche

Der Typ trifft mich im Gesicht und ich stürze in die Tiefe

Er schaut mir hinterher so als würde ers genießen

Doch ich landete irgendwie im Heckenbusch vom Nachbarn

Auf einmal schmeißt er ein' Kühlschrank auf mein' Kopf

Und das wars dann

(Alles klar, das war wahnsinnig genug, komm ruhig rein

Setz dich da hin und warte bis ich ruf')

Okay

Und es klopfte an der Himmelspforte

«Ich frage im Auftrag meines Schöpfers dem ich blind gehorche

Ich bin Petrus der Apostel und der Sohn des Geists

Ich lass nur noch schwerwiegende Todesfälle rein»

Ja moin, ich bin Mike, 21 und Azubi

Ich war noch nicht soweit, ich fands eigentlich ganz cool hier

Auf einmal bist du mir im Traum erschienen

Mal im ernst, man hat das Paradies auf Erden

Wenn die Fraun einen lieben

Wenn das nicht schwerwiegend ist komm ich nicht mehr klar

Meine Welt ist unten, warum bin ich nicht mehr da

Ich hasse Hochhäuser, ich hasse Treppensteigen

Und erst recht kaputte Fahrstühle die steckenbleiben

Ich bin wie fast jeden Abend bei ner Braut

Und wir sind grad bei der Sache als ihr Ehemann nachhaus' kommt

Raus und auf einmal kocht mein Blut, ich werde panisch

Sie legt sich in die Badewanne, tut als wäre gar nichts

Ich kletter in den Kühlschrank, kalt aber sicher

Doch dann merke ich, er schaltet das Licht an

Das Versteck war perfekt, darauf wäre man so einfach nicht gekommen

Ich weiß zwar nicht warum doch er schmeißt mich vom Balkon

Колись, дуже давно, були двері до раю

Ти не знаєш дороги, але щось привело тебе туди

Не всіх хотів, бо не всім життя було миле

Тож було ще про що поговорити перед чистилищем

І почувся стук у райські ворота

«Я прошу від імені мого Творця, якому я сліпо корюся

Я є апостол Петро і Син Духа

Я допускаю лише серйозні смерті».

Привіт, я Клаус, мені 41 рік, я одружений

І справді був у церкві на Різдво

Я також здебільшого звертав увагу на свій раціон

І сама не розумію, чому в мене таке слабке серце

Якщо це несерйозно, то я не знаю, що

Я їхала додому через місто, як сині вогні

Я був упевнений, що дружина мені зраджує

Я побачив затор і вийшов, щоб бігти додому

Я живу на 9 поверсі в центрі міста

Де його почути, коли у сусіда дзвонять

«Все добре, будь ласка, переходьте до суті

У мене немає вічності, просто дайте мені одну причину

Чому я маю бути милосердним?»

Ви праві, я піднявся сходами на 9 поверх

Ліфт часто ламається, тому ви багато ходите пішки

Я вибив двері ногою і був поза собою

У спальню, там нікого, крім мене

Моя дружина була зовсім одна у ванній

Я знав, що вона любить мене понад усе

Щоб переконатися, я просто швидко глянув з балкона

Голий чоловік кричав про допомогу на передовій

Я забрав усе, що міг знайти, кидався в нього ножами

І хоча я жертва, мені було краще, ніж йому

Він просто тримається рукою, я взяв тостер з шафи

Він влучив йому в обличчя, і він впав у кущі

(Дійсно, він упав і якось вижив

Я теж не знаю, мабуть, 9 чи 10 поверх

Просто якось опинилося в кущах, не знаю, якось)

Він пережив падіння, немає плану, як це зробити

Але таке падіння з балкона боляче боляче

Я взяв холодильник і кинув його, я вдарив його в голову

Він був мертвий, я просто стояв і був шокований

Щемить у грудях, помічаю тепер, що було напевно

Моя остання думка, потім серцевий напад, я був мертвий

(Добре, це було досить божевільно, заходьте

Сиди там і чекай поки подзвоню)

в порядку

І почувся стук у райські ворота

«Я прошу від імені мого Творця, якому я сліпо корюся

Я є апостол Петро і Син Духа

Я допускаю лише серйозні смерті».

Я Петро, ​​мені 31 рік

Я працюю на фабриці на цих майданчиках

Я ледве пам'ятаю, коли мені востаннє щастило

Але те, що зі мною сьогодні сталося, ніхто мені не вірить

Якщо це несерйозно, то я не знаю, що

Я була вдома і якусь мить не звертала уваги

Хотіла в душ, живу на 10 поверсі

Центр міста на якомусь покинутому кварталі

Я хотіла пройти голою з вітальні у ванну

Так само, як я завжди робила після того, як вставала з нічної зміни

Але я спіткнувся, незграбний, я загуркотів

Через свій табурет і я впав, як повний ідіот

Я був до смерті наляканий, але тримався за перила

Був хлопець, якому я крикнув: "Допоможіть мені, якщо це зараз!"

Замість того, щоб підтягнути мене, він кидається ножами

Від того, що він зникає з балкона, краще не стає

(Я навіть не знала, що в моєму домі живуть такі люди

Дійсно, я потрапляю під це, і це нічого не робить

Я насправді хотів якось підтягнутися туди

Але раптом я бачу це краєм ока

Така тінь і без уявлення)

Раптом я його більше не бачив, він утік у вітальню

Але як божевільний викидає з кухні тостер

Хлопець б'є мене в обличчя, і я падаю

Він доглядає за мною, ніби насолоджується

Але якось я опинився в сусідському кущі живоплоту

Раптом він кидає мені в голову холодильник

І це все

(Добре, це було досить божевільно, заходьте

Сиди там і чекай поки подзвоню)

в порядку

І почувся стук у райські ворота

«Я прошу від імені мого Творця, якому я сліпо корюся

Я є апостол Петро і Син Духа

Я допускаю лише серйозні смерті».

Так, привіт, я Майк, мені 21 рік і я учень

Я ще не був готовий, я насправді думав, що тут дуже круто

Раптом ти з'явився мені уві сні

Серйозно, у вас рай на землі

Коли жінки люблять тебе

Якщо це не серйозно, я більше не можу з цим впоратися

Мій світ руйнується, чому мене більше немає

Ненавиджу хмарочоси, ненавиджу підніматися сходами

А особливо зламані ліфти, які застряють

Як майже кожен вечір, я з нареченою

І ми якраз займаємося цим, коли її чоловік повертається додому

Виходжу, і раптом моя кров закипає, я панікую

Вона лягає у ванну, вдає, що нічого страшного

Я лізу в холодильник, холодний, але безпечний

Але потім я помічаю, що він вмикає світло

Схованка була ідеальною, ви б не подумали про це так легко

Не знаю чому, але він скидає мене з балкона