Yellow Cat - John Denver

It’s late December and the New Year’s nev-er com-ing,

time passes slowly in a two-room walk-up flat,

The sun is silent there’s a cold rain’s gonna come on,

No one to talk to but my lady’s yellow cat.

Raindrops falling on the flowers in the window box,

Plastic roses that I planted yesterday.

I didn’t think they’d die so soon but they’re all withered now,

Seems like everything I touch turns out that way.

Well, I guess I’ll just go walking,

The cat’s no Good for talking to,

He don’t know what I’m saying

And the rain is always playing on my mind, on my mind.

Street lights drifting through the blinds that cover window panes

blending softy with the bare lights overhead.

Then together they run swiftly through my memory

An eerie image in a strange and empty bed.

The wind is whippin’up the papers in the street below

I got some books to read but it seems they’ve all been read

Clouds are crowded in a misty drifting sky above

I wish to hell I could remember what I said.

Repeat Chorus

One crystal wine glass on a table filled with scarlet stains

Stands alone and empty where there once were two

The jug is silent on the table by a broken plate

The wine is gone, my lady, and so, my love, are you.

Well, I guess I’ll just go walking,

The cat’s no Good for talking to,

He don’t know what I’m saying

And the rain is always playing on my mind, on my mind, on my mind

Настав кінець грудня, а Новий рік ніколи не настане,

час плине повільно в двокімнатній квартирі,

Сонце мовчить, піде холодний дощ,

Не з ким поговорити крім жовтого кота моєї леді.

Краплі дощу, що падають на квіти у віконній коробці,

Пластикові троянди, які я посадила вчора.

Я не думав, що вони так скоро помруть, але зараз вони всі висохли,

Здається, все, чого я торкаюся, виявляється таким.

Ну, мабуть, я просто піду гуляти,

З кішкою не годиться розмовляти,

Він не знає, що я кажу

І дощ завжди грає на мої розумі, у моїй розумі.

Вуличні ліхтарі пробиваються крізь жалюзі, що закривають віконні скла

м’яко зливаючись із голими вогнями над головою.

Потім разом вони швидко пробігають по моїй пам’яті

Жахливий образ у дивному й порожньому ліжку.

На вулиці внизу вітер розносить папери

Мені потрібно прочитати кілька книг, але, здається, вони всі прочитані

Хмари скупчені на туманному дрейфуючому небі вгорі

Мені б хотілося згадати, що я сказав.

Повторіть хор

Один кришталевий келих на столі, заповненому червоними плямами

Стоїть самотньо й порожньо там, де колись було двоє

Глечик мовчить на столі біля розбитої тарілки

Вино зникло, мій леді, а також, моя люба, і ти.

Ну, мабуть, я просто піду гуляти,

З кішкою не годиться розмовляти,

Він не знає, що я кажу

І дощ завжди грає на мої розумі, у моїй думці, у моїй розумі