Old Folks - John Denver

The old folks don’t talk much

They talk so slowly when they do

They are rich they are poor

Their illusions are gone

They share one heart for two

Their homes all smell of time

Of old photographs

And an old fashioned song

Though you may live in town

You live so far away

When you’ve lived too long

Have they laughed too much

Do their dry voices crack

Talking of things gone by

Have they cried too much

A tear or two still always seems

To cloud the eye

They tremble as they watch the old silver clock

When day is through

Tick tock oh so slow

It says yes it says no

It says I wait for you

The old folks dream no more

Their books have gone to sleep

The piano’s out of tune

The little cat is dead

And no more do they sing on a sunday afternoon

The old folks move no more

Their world become to small

Their bodies feel like lead

They might look out a window

Or else sit it a chair

Or else they stay in bed

And if they still go out

Arm in arm, arm in arm

In the morning chill

Its to have a good cry

To say their last goodbye

To one who’s older still

And then they go home

To the old silver clock

When day is through

Tick tock so so slow

It says yes it says no

It says I wait for you

The old folks never die

They just put down their heads

And go to sleep one day

They will hold each others hands

Like children in the dark

But one will get lost anyway

And the other will remain

Just sitting in a room

Which makes no sound

It doesn’t matter now

The song has died away

And echo’s all around

You’ll see them as they walk

Through the sun filled parks

Where children run and play

It hurst to much to smile

It hurts so much

But life goes on for still another day

As they try to escape the old silver clock

When day is through

Tick tock oh so slow

It says yes it says no

It says I wait for you

The old old silver clock

Thats hanging on the wall

That waits for us all

Старі мало говорять

Коли говорять, вони так повільно говорять

Вони багаті, вони бідні

Їхні ілюзії зникли

У них одне серце на двох

Усі їхні будинки пахнуть часом

Старі фотографії

І старомодна пісня

Хоча ви можете жити в місті

Ви живете так далеко

Коли ти прожив надто довго

Невже вони занадто сміялися

Чи тріщать їхні сухі голоси

Розмова про минулі речі

Невже вони занадто багато плакали

Сльоза чи дві все ще здається

Щоб затуманити очі

Вони тремтять, дивлячись на старий срібний годинник

Коли день закінчується

Тік-так так повільно

Він скаже так – скаже, що ні

Там говорить я чекаю на вас

Старі більше не мріють

Їхні книги спали

Піаніно не в тон

Маленький кіт мертвий

І більше не співають у недільний день

Старі більше не рухаються

Їхній світ став малим

Їхнє тіло наче свинець

Вони можуть дивитися у вікно

Або посадіть крісло

Або вони залишаються в ліжку

І якщо вони все одно вийдуть

Рука об руку, рука об руку

Ранкова прохолода

Це щоб добре поплакати

Щоб останнє попрощатися

Для того, хто ще старший

А потім вони йдуть додому

До старого срібного годинника

Коли день закінчується

Тік-так так так повільно

Він скаже так – скаже, що ні

Там говорить я чекаю на вас

Старі ніколи не вмирають

Вони просто опустили голови

І лягти спати одного дня

Вони будуть тримати один одного за руки

Як діти в темряві

Але один все одно загубиться

А інший залишиться

Просто сидів у кімнаті

Що не видає звуку

Зараз це не має значення

Пісня завмерла

І луна довкола

Ви побачите їх, коли вони йдуть

Крізь сонце заповнені парки

Де діти бігають і граються

Дуже боляче посміхатися

Це дуже боляче

Але життя триває ще один день

Коли вони намагаються втекти від старого срібного годинника

Коли день закінчується

Тік-так так повільно

Він скаже так – скаже, що ні

Там говорить я чекаю на вас

Старий старий срібний годинник

Він висить на стіні

Це чекає на нас усіх