O Mêdo - João Bosco

Deu meia-noite agora e

Sem sono eu me deito

Lá fora a lua aclara

A treva escura é jogo feito

Um vulto me apavora

Um olho, o vôo de um suspeito

Vixe, Nossa Senhora

Afastai esse morcego

Livrai-me desse medo

Eu rogo, eu peço arrêgo

Sai medo de mim

Sai de mim

Água, água

Água de fogo eu choro

A me ferir

Meu grito é um silêncio

Sem fim

Eu suo seco sem

Saliva, sob o sol

Sem sombra, é sempre

Deserto em mim

E sigo a seco sem

Uma nuvem no céu

Só sede queima

O meu jardim

Deu meia-noite agora e

De tudo eu tenho medo

Lá fora a lua aclara

E do medo nasce medo

Um vulto me apavora

É que do medo eu tenho medo

Vixe, Nossa Senhora

É medo, é medo, é medo, é medo

Livrai-me desse medo

Eu rogo, eu peço arrêgo

Sai medo de mim

Sai de mim

Água, água

Água de fogo eu choro

A me ferir

Meu grito é um silêncio

Sem fim

Eu suo seco sem

Saliva sob o sol

Sem sombra é sempre

Deserto em mim

E sigo a seco sem

Uma nuvem no céu

Só sede queima

O meu jardim

Olho pra frente, olho pro lado

Olho pra trás já fatigado

É tanto medo

De repente não dá mais

E penso mudo, penso inteiro

Penso tudo, em desespero

Corro em vão, não tem saída

Estou na mão

E sinto frio, sinto ardência

Sinto sempre alguma ausência

A febre vem e no vazio

Se detém

E vejo caras, vejo bocas

Vejo taras quase roucas

Um horror por trás é sempre

Medo e dor

Зараз опівночі і

Без сну лежу

Надворі місяць ясне

Темна темрява - це створена гра

А фігура мене жахає

Одне око, втеча підозрюваного

Дивись, Богородице

відштовхніть цю биту

звільни мене від цього страху

Молюся, прошу полегшення

Налякав мене

забирайся від мене

Вода вода

Вогненна вода плачу

зробити мені боляче

Мій крик — тиша

Без кінця

Я піт сухим без

Слина, під сонцем

Ніякої тіні, це завжди

пустеля в мені

Стежу за сухим без

Хмара на небі

пекує тільки спрага

мій сад

Зараз опівночі і

Я всього боюся

Надворі місяць ясне

І від страху народжується страх

А фігура мене жахає

Я боюся страху

Дивись, Богородице

Це страх, це страх, це страх, це страх

звільни мене від цього страху

Молюся, прошу полегшення

Налякав мене

забирайся від мене

Вода вода

Вогненна вода плачу

зробити мені боляче

Мій крик — тиша

Без кінця

Я піт сухим без

Слина під сонцем

немає тіні завжди

пустеля в мені

Стежу за сухим без

Хмара на небі

пекує тільки спрага

мій сад

Дивлюсь вперед, дивлюсь убік

Я втомлений оглядаюся

це так страшно

Раптом це вже не працює

І я думаю, німе, я думаю цілком

Я все думаю, у розпачі

Даремно біжу, виходу немає

Я в руці

І я відчуваю холод, я відчуваю печіння

Я завжди відчуваю якусь відсутність

Лихоманка приходить і порожня

Тримає

І я бачу обличчя, я бачу роти

Я бачу майже хрипкі кукіль

Позаду завжди жах

страх і біль