Stoney - Jerry Jeff Walker

I first ran into Stoney.. .

it was a bar downtown;

Was Richmond, Virginia.. .

we were bumming around

Suitcase to suitcase.. .

we started him talking

Finding out about the things we’ve shared in the miles we’ve been

He had a gray pillowcase full of books by Durrell

And he had this old concertina, all beat up and she played like hell

Until you got him started singing those Gospel songs

Well, he drank all night for nothing, he told his stories till dawn

And he said, «Come on, get your bag, boy!

Sun’s up now and it’s time to roll!

Hell, you know there ain’t no better time than early in the morning

To be out walking down that road!

Just feeling another day beginning while some fools just rushing on by

We’ll be like some Mr. Independence: we’re taking our own sweet time!»

We walked on out that highway under a clear blue sky

I’s listening to the tales he told, drinking warm red wine

'Bout the night he rolled seven;

bout some girl he’d done wrong;

'Bout everything he could think of while we walked along

Yeah, ol' Stoney had a magic;

made him hard to forget

Like the night we flew down the highway (his old pickup, it nearly wrecked!)

Was a crazy woman driving, all drunked up and carrying on;

Till Stoney finally calmed her singing those Gospel songs

Well, we split the road at Norwood, and he just shook my hand

He said, «I'll see you some place, friend,» but you know he never has

But we were that free then, just walking down the road

Never really caring where that highway goes

Yeah, Stoney was a liar (a bullshitter!) ain’t no doubt about it

It was just the way he told things, and you never want to doubt him

'Cause he kept you going when the road got rough

And brought you through the lean times by making it up

«Hey, did I ever tell you the time I married my cousin up in Las Vegas?»

Yeah, Stoney.

Tell it again, will you?

Я вперше зіткнувся зі Стоуні...

це був бар у центрі міста;

Був Річмонд, Вірджинія...

ми мандрували

Валіза до валізи...

ми почали його говорити

Дізнатися про те, чим ми поділилися за пройдені милі

У нього була сіра наволочка, повна книг Даррелла

І в нього була ця стара концертина, вся побита і вона грала як біс

Поки ви не змусили його співати ці євангельські пісні

Ну, він цілу ніч пив дарма, до світанку розказував

І він сказав: «Давай, хлопче, бери свою сумку!

Сонце вже встало, і пора бігти!

До біса, ти знаєш, що немає кращого часу, ніж рано вранці

Бути йдучи цією дорогою!

Просто відчуваю, що починається ще один день, а деякі дурні просто поспішають

Ми будемо як якийсь містер Незалежність: ми самі проводимо час!»

Ми йшли по тій трасі під чистим блакитним небом

Я слухаю казки, які він розповідав, п’ючи тепле червоне вино

Про ту ніч, коли він випав сім;

про якусь дівчину, яку він зробив неправильно;

Про все, про що він міг подумати, поки ми йшли

Так, у старого Стоуні була чарівність;

його важко забути

Як тієї ночі, коли ми летіли по шосе (його старий пікап, він майже розбитий!)

Була божевільна жінка за кермом, вся п’яна і продовжувала;

Аж поки Стоуні нарешті не заспокоїв її, співаючи ці госпел

Ну, ми розділили дорогу в Норвуді, і він просто потиснув мені руку

Він сказав: «Я побачу тебе десь, друже», але ти знаєш, що він ніколи

Але ми тоді були такими вільними, просто йшли дорогою

Мені ніколи не було цікаво, куди йде ця дорога

Так, Стоуні був брехуном (бредою!) безсумнівно в цьому

Це було просто так, як він розповідав речі, і ви ніколи не хочете сумніватися в ньому

Тому що він підтримував вас, коли дорога була непростою

І провів вас у важкі часи, виправивши це

«Гей, я коли-небудь розповідав тобі, коли я одружився зі своїм двоюрідним братом у Лас-Вегасі?»

Так, Стоні.

Розкажи це ще раз, добре?