The Schmuel Song - Jeremy Jordan

Schmuel would work till half-past ten at his tailor shop in Klimovich

Get up at dawn and start again with the hems and pins and twist

Forty-one years had come and gone at his tailor shop in Klimovich

Watching the winters soldier on, there was one thing Schmuel missed

«If I only had time,» old Schmuel said

«I would build the dress that’s in my head

A dress to fire

The mad desire

Of girls from here to Minsk

But I have no more hours left to sew»

Then the clock upon the wall began to glow…

And the clock said:

«Na na na na, na na na

Oh Schmuel, you’ll get to be happy!

Na na na na, na na na

I give you unlimited time!

Na na na na, na na na

So Schmuel, go sew and be happy!»

But Schmuel said

«No, no, it’s not my lot

I’ve gotta make do with the time I’ve got»

«Oh, look at the time»

Schmuel was done at half-past ten and he said «Good night, old Klimovich»

Put on his coat to go, but then the clock cried, «Wait!

Not yet!

Even though you’re not wise or rich

You’re the finest man in Klimovich

Listen up, Schmuel

Make one stitch and you’ll see what you get»

But Schmuel said

«Clock, it’s much too late

I’m at peace with life

I accept my fate…»

But the clock said

«Schmuel!

One stitch and you will

Unlock the dreams you’ve lost!»

So Schmuel, with reluctance, took his thread

He pulled a bolt of velvet and said

«I should take out my teeth and go to bed

I’m sitting her with talking clocks instead!»

And the clock said:

«Na na na na, na na na

Oh Schmuel, you’ll get to be happy!

Na na na na, na na na

I give you unlimited time

Na na na na, na na na

Just do it and you can be happy!»

So Schmuel put the thread through the needle’s eye

And the moon stared down from a starless sky

And he pushed the thread through the velvet black

And he looked, and the clock was turning

Back

So he grabbed his shears and he cut some lace

As the hands reversed on the old clock’s face

And his fingers flew and the fabric swirled

It was nine-fifteen all around the world

Every cut and stitch was a perfect fit

As if God Himself were controlling it!

And Schmuel cried through a rush of tears

«Take me back!

Take me back all forty-one years!»

And on it went down that silent street

Till Schmuel’s dress was at last complete

And he stretched his arms

And he closed his eyes

And the morning sun finally started to rise

And the dress he made on that endless night

Was a dress that would make any soul take flight

Not a swatch, not a skein had gone to waste

Every ribbon and button ideally placed

And swen into the seams were forty-one seasons of dreams

Dreams that you could feel

Coming real

And that very dress, so the papers swore

Was the dress a girl in Odessa wore

On the day she promised forevermore

To love a young man named Schmuel

Who only one day before

Had knocked at her kitchen door

Plenty have hoped and dreamed and prayed

But they can’t get out of Klimovich

If Schmuel had been a cute goyishe maid

He’d’ve looked a lot like you

Maybe it’s just that you’re afraid to go out on to a limb-ovich

Maybe your heart’s completely swayed

But your head can’t follow through

But shouldn’t I want the world to see

The brilliant girl who inspires me?

Don’t you think that now’s a good time to be

The ambitious freak you are?

Say goodbye to wiping ashtrays at the bar

Say hello to Cathy Hiatt, big-time star!

'Cause I say:

Na na na na na na na na

Cathy, you get to be happy!

Na na na na na na na

I give you unlimited time!

Na na na na na na na

Stop temping and go and be happy!

Here’s a headshot guy and a new BackStage

Where you’re right for something on every page

Take a breath

Take a step

Take a chance

Take your time

Have I mentioned today

How lucky I am

To be in love with you?!

Шмуель працював до пів на десяту у своїй кравецькій майстерні в Климовичі

Встаньте на світанку й почніть знову з підгинів, шпильок і скручування

Минув сорок один рік у його кравецькій майстерні в Климовичі

Спостерігаючи за зимовими солдатами, Шмуель упустив одну річ

«Якби я тільки встиг», — сказав старий Шмуель

«Я б створив сукню, яка є в моїй голові

Сукня для вогню

Божевільне бажання

Дівчат звідси до Мінська

Але у мене більше не залишилося годин на шиття»

Потім годинник на стіні почав світитися…

І годинник сказав:

«На на на, на на на

О Шмуель, ти будеш щасливий!

На на на, на на на

Я даю вам необмежену кількість часу!

На на на, на на на

Тож Шмуель, іди ший і будь щасливий!»

Але Шмуель сказав

«Ні, ні, це не моя доля

Я мушу обійтися часом, який у мене є»

«О, подивись на час»

Шмуель закінчив о пів на десяту і сказав «На добраніч, старий Климович»

Одягнув пальто, щоб піти, але потім годинник закричав: «Зачекай!

Ще ні!

Навіть якщо ти не мудрий і не багатий

Ти найкраща людина в Климовичі

Слухай, Шмуель

Зробіть один стібок і побачите, що вийде»

Але Шмуель сказав

«Годинник, вже занадто пізно

Я мирний із життям

Я приймаю свою долю…»

Але годинник сказав

«Шмуель!

Один стібок і буде

Відкрийте втрачені мрії!»

Тож Шмуель неохоче взяв його нитку

Він витягнув оксамитовий болт і сказав:

«Мені потрібно вийняти зуби і лягти спати

Я сиджу її з годинниками, що говорять!»

І годинник сказав:

«На на на, на на на

О Шмуель, ти будеш щасливий!

На на на, на на на

Я даю вам необмежену кількість часу

На на на, на на на

Просто зробіть це і ви зможете бути щасливими!»

Тож Шмуель протягнув нитку через вушко голки

І місяць дивився вниз із неба без зірок

І він протягнув нитку крізь чорний оксамит

І він подивився, а годинник крутився

Назад

Тож він схопив свої ножиці й розрізав мереживо

Коли стрілки перевернулися на циферблаті старого годинника

І пальці летіли, і тканина кружляла

У всьому світі було о дев’ятій п’ятнадцятій

Кожен розріз і стібок ідеально підходили

Ніби сам Бог керує цим!

І Шмуель плакав крізь приплив сліз

"Прийняти мене назад!

Поверни мене всі сорок один рік!»

І на воно пішло тією тихою вулицею

Поки сукня Шмуеля була нарешті готова

І він протягнув руки

І він заплющив очі

І нарешті ранкове сонце почало сходити

І сукню, яку він вишив у ту нескінченну ніч

Це була сукня, яка змусила б будь-яку душу полетіти

Жоден зразок, жоден моток не пропав

Кожна стрічка та гудзик ідеально розміщені

І розгорнувся по швах сорок один сезон мнів

Мрії, які ти міг відчути

Буде справжнє

І це саме плаття, так лаялися газети

Чи була в сукні дівчина в Одесі

У той день, коли вона пообіцяла назавжди

Любити юнака на ім’я Шмуель

Хто лише за день до того

Постукала у двері її кухні

Багато сподівалися, мріяли і молилися

Але вони не можуть вибратися з Климовича

Якби Шмуель був симпатичною гойською покоївкою

Він був дуже схожий на вас

Можливо, ви просто боїтеся виходити до лімбовича

Можливо, ваше серце повністю розхитано

Але ваша голова не може прослідкувати

Але хіба я не повинен бажати, щоб світ бачив

Геніальна дівчина, яка мене надихає?

Чи не здається вам, що зараз гарний час для цього

Амбітний виродок?

Попрощайтеся з витиранням попільничок у барі

Передайте привіт Кеті Хайатт, великої зірки!

Тому що я кажу:

На на на на на на на

Кеті, ти можеш бути щасливою!

На на на на на на

Я даю вам необмежену кількість часу!

На на на на на на

Зупинись і йдіть і будьте щасливі!

Ось хлопець у голову та новий BackStage

Де ви маєте право на щось на кожній сторінці

Подихати

Зробіть крок

Спробувати

Не поспішай

Я згадав сьогодні

Як мені пощастило

Бути в тебе закоханим?!