Toa 3 - JAW

Der Bus rollt über die Idylle gesäumten Landstraßen

Zurück in einen längst vergangene Zeit

Durch die Dörfer, in denen wir nächtelang auf der Bank saßen

Für wenig gewappnet und für alles bereit

Dörfer voller Menschen, die Galaxien für den Kosmos halten

Wo Exoten noch Exoten sind

Wo sie sich emsig den täglichen Trott gestalten

Und die Resignierten ins Dampfbad der Drogen springen

Wälder in denen der Sauerstoff noch die Lungen füllt

Wo sich die Füchse und Hasen noch «Gute Nacht» sagen

Ich bin der einzige Zeuge in diesem stummen Film, den man vergeblich suchen

kann auf den Stadtkarten

Und das Ortsschild meiner Heimat passiert mein Fenster

Erhaben tritt die Kirche ins Bild

Und ich weiß, hier wird sich nie was ändern

Ein Platz, der nie den Durst nach der Wirklichkeit stillt

Und ich steige am Rathaus aus

Meine Füße auf gepflastertem Boden

Es sieht immer noch wie damals aus

Und ich kenne jeden Schleichweg haargenau

Und vor der Fabrik auf dem Parkplatz warte ich

Hinter der Karosserie eines schwarzen Wagens

Und ich weiß, gleich ist deine Schicht vorbei

Doch an diesem einen Abend kehrst du nicht mehr heim, ah

Wie ich sehe, hat es das Leben mit dir gut gemeint

Du hast 'ne Frau gefunden und ein illustres Heim

Ich gesteh', ich hab' im Netz recherchiert

Ein kleiner Niklas hat euer Nest komplettiert

Paul, mein Freund, es hat sich ausgeträumt

Du wirst erleben, wie ein Traum sich dem Trauma beugt

Wer sich gibt wie ein König, hat ein’n Thron verdient

Und ich hab' dafür gesorgt, dass dein Sohn das sieht

Mein Schlagring trifft sein Gesicht, seine Augen verdreh’n sich

Und ich werde Zeuge eines Anblicks der Ohnmacht, den man nicht mehr vergisst

Ich geh' langsam in die Knie und schulter' die Beute

Mit kontrollierten Schritten trage ich ihn Meter um Meter

Wie eine Opfergabe in Richtung Rathausplatz

Die Last wird schwerer und schwerer

Mit konsternierten Blicken schau’n mir die Passanten nach

Ich nicke in kurzer Geste mein’n Komplizen zu

Das Schafott steht, als wäre es schon immer da gewesen

Ich trete an das Gerüst heran, hieve ihn hoch

Die Show kann beginnen für das Ende im Garten Eden

Ich darf Sie Willkommen heißen zum Schauspiel der Extraklasse

In der Hauptrolle: Unser kleiner Klettermaxe

Unser Paul wollte hoch hinaus und ich hab' ihm einen Thron gebaut

Seine Familie wird ihn wohl schmerzlich vermissen

Doch auf manchen Luxus muss auch ein Herrscher verzichten

Und er erkundet jetzt ein Königreich, von dem man sagt, dass es der Ort der

Erlösung sei

Und mit sanfter, bedachter Sorgfalt leg' ich ihm den Strick um den Hals

Und seine Ohnmacht, sie weicht dem Wortschwall, den man erbricht vor dem Fall

Und ich trete den Schemel ins Leere, sehe wie der Körper in Ekstase tanzt

Und einem Kampf unterliegt, den ein jeder verliert, wenn das Ende dich bannt

Автобус котиться ідилічними заміськими дорогами

Назад у давно минулі часи

Через села, де ми всю ніч сиділи на лавці

Озброєні на мало і готові на все

Села, повні людей, які думають, що галактики – це космос

Де екзотика залишається екзотикою

Де вони старанно організовують свій розпорядок дня

І змирені стрибають у парну з наркотиками

Ліси, де кисень досі наповнює легені

Де лисиці та кролики ще кажуть «на добраніч».

Я єдиний свідок у цьому німому фільмі, якого марно шукають

можна на картах міста

І топонім моєї батьківщини проходить повз моє вікно

Церква входить у картину піднесено

І я знаю, що тут нічого не зміниться

Місце, яке ніколи не втамовує спрагу реальності

І я виходжу біля ратуші

Мої ноги на вимощеній землі

Все ще виглядає так, як тоді

І я знаю кожен таємний шлях до дрібниць

А я чекатиму перед заводом на стоянці

За кузовом чорного автомобіля

І я знаю, що твоя зміна майже закінчилася

Але однієї ночі ти не приходиш додому, ах

Як я бачу, життя було ласкаве до вас

Ви знайшли дружину і прославлений дім

Зізнаюся, я досліджував в мережі

Маленький Ніклас добудував твоє гніздо

Павле, друже, все скінчилося

Ви відчуєте, як мрія піддається травмі

Якщо ти поводишся як король, ти заслуговуєш на трон

І я переконався, що ваш син це побачив

Мої кастети вдарилися йому в обличчя, очі закотилися

І я є свідком імпотенції, яка ніколи не забудеться

Я повільно встаю на коліна і перекидаю здобич

Я ношу його метр за метром контрольованими кроками

Як підношення в напрямку Ратхаусплац

Тягар стає дедалі важчим

Перехожі дивляться мені вслід зі збентеженими поглядами

Я киваю своєму спільникові коротким жестом

Ешафот стоїть так, ніби був завжди

Підходжу до риштування, піднімаю

Шоу може розпочатися до кінця в Едемському саду

Я хотів би вітати вас на видовищі екстра класу

У головній ролі: Наш маленький альпіністський макс

Наш Павло хотів цілитися високо, і я побудував йому трон

Його родина буде дуже сумувати за ним

Але навіть правителю доводиться обходитися без розкоші

І зараз він досліджує королівство, яке, як кажуть, є місцем

спасіння буде

І з ніжною, навмисною турботою я надів мотузку йому на шию

І його безсилля, воно поступається місцем потоку слів, який викидає перед падінням

А я вибиваю табуретку в порожнечу, дивлюся, як тіло танцює в екстазі

І піддайся битві, яку всі програють, коли кінець тебе забороняє