Exit - JAW

Exit, Exit, Exit, Exit, Exit

Meine Augen scannen den Raum nach dem grünen Schild

Exit, Exit, Exit, Exit, Exit

Ich bin nur noch ein Komparse vor meinem Bühnenbild

Exit, Exit, Exit, Exit, Exit

Tausend Türen, aber keine, die nach draußen führt

Wo ist der Exit, Exit, Exit, Exit, Exit?

Meine Wegskizze ausradiert

Halt' mich nich', ich hab' kein’n Bock mehr auf das alles hier

Ich werf' die Hälfte meiner Albumtexte ins Altpapier

Und kann im Anschluss meine Beats wegschmeißen

Die die Energie eines Matthew Gordon Sumners wohl nie erreichen

Und während billige Dilettanten die Charts erklimmen

Darf ich mich fragen, ob die neuesten Präparate stimmen

Und während meine Hörer sein wollen wie ich

Sitz' ich im Unterhemd um zwölf Uhr mittags scheintot am Tisch

Ich führ' ein unnützes Lotterleben und sollte mir Gott begegnen Lass' ich mein

verstorbenes Tamagotchi segnen

Ich verschwende permanent meine Zeit

Und guck' verpennt durchs Fenster meines abgetrennten Abteils

Währenddessen scheint sich die Menschheit blendend zu amüsier'n

Und sich mit derben Essenzen Prominenter zu parfümier'n

Ich bin ein Alien in dem Konstrukt, das ihr Leben nennt

So langsam wird es Zeit für mich zu gehen, denn ich such' den

Exit, Exit, Exit, Exit, Exit

Meine Augen scannen den Raum nach dem grünen Schild

Exit, Exit, Exit, Exit, Exit

Ich bin nur noch ein Komparse vor meinem Bühnenbild

Exit, Exit, Exit, Exit, Exit

Tausend Türen, aber keine, die nach draußen führt

Wo ist der Exit, Exit, Exit, Exit, Exit?

Meine Wegskizze ausradiert

Yeah, ich will hier raus aus diesem Zellenkomplex

Denn von Nikotin gelbes Skelett mit der Welt im Gepäck

Und meine größte Verachtung gilt meinem zunehm’den Unvermögen

Das Herz eines jungen Löwen beugt sich dem Hundeleben

Ich bin mir selbst der größte Feind

Kämpfe gegen meinen Schatten um den Anspruch auf dieses Königreich

Doch meine Mittel sind merklich begrenzt

Und versprühen den tristen Charme eines Werbegeschenks

Und mein Psychiater sagt mal wieder: «Nächste Woche sieht’s besser aus!»

Ich kriech' zurück ins Schneckenhaus, mein kleiner Backstageraum

Und rauche mehr, als die Organe vertragen

Und kotze beinahe jeden Morgen meinen Magen aufs Badsims

Die Kilos schwinden und mein Körper baut ab

Ich addiere mit Mühe und Not die Wörter zum Satz

Denn mein Leben, für das die Szene mir mit jubeln begegnet

Ist in der Nüchternheit des Alltags mehr Fluch als ein Segen

Exit, Exit, Exit, Exit, Exit

Meine Augen scannen den Raum nach dem grünen Schild

Exit, Exit, Exit, Exit, Exit

Ich bin nur noch ein Komparse vor meinem Bühnenbild

Exit, Exit, Exit, Exit, Exit

Tausend Türen, aber keine, die nach draußen führt

Wo ist der Exit, Exit, Exit, Exit, Exit?

Meine Wegskizze ausradiert

Вихід, вихід, вихід, вихід, вихід

Мої очі оглядають кімнату в пошуках зеленого щита

Вихід, вихід, вихід, вихід, вихід

Я просто статист перед своєю сценою

Вихід, вихід, вихід, вихід, вихід

Тисяча дверей, але жодна не виводить назовні

Де вихід, вихід, вихід, вихід, вихід?

Видали мій ескіз маршруту

Не тримай мене, я вже не в настрої на все це

Половину текстів альбому кидаю в макулатуру

А потім можу відкинути свої удари

Хто, ймовірно, ніколи не досягне енергії Метью Гордона Самнера

А поки дешеві аматори піднімаються в хіт-паради

Я можу запитати, чи правильні останні приготування

І поки мої слухачі хочуть бути схожими на мене

Опівдні сиджу за столом у майці, ніби мертвий

Я веду марне розпусне життя, і якщо я зустріну Бога, я залишу це в спокої

благослови покійного Тамагочі

Я постійно витрачаю свій час

І сонно подивися крізь вікно мого окремого купе

А тим часом людство, здається, чудово проводить час

І напарфумувати себе грубими есенціями знаменитостей

Я інопланетянин у тій конструкції, яку ти називаєш життям

Мені потихеньку пора йти, бо я його шукаю

Вихід, вихід, вихід, вихід, вихід

Мої очі оглядають кімнату в пошуках зеленого щита

Вихід, вихід, вихід, вихід, вихід

Я просто статист перед своєю сценою

Вихід, вихід, вихід, вихід, вихід

Тисяча дверей, але жодна не виводить назовні

Де вихід, вихід, вихід, вихід, вихід?

Видали мій ескіз маршруту

Так, я хочу вийти з цього клітинного комплексу

Тому що нікотин жовтий скелет зі світом у багажі

І найбільше моє презирство — це моя нездатність, що зростає

Серце молодого лева схиляється до життя собаки

Я сам собі найлютіший ворог

Боріться з моєю тінню за права на це королівство

Але мої ресурси помітно обмежені

І випромінюють сумний шарм рекламного подарунка

А мій психіатр знову каже: «Наступного тижня буде краще!»

Я заповзаю назад у раковину равлика, свою маленьку кімнату за лаштунками

І курити більше, ніж можуть витримати органи

І блював живіт на уступ у ванній майже щоранку

Кілограми зникають, а мій організм руйнується

З великими труднощами додаю слова до речення

Бо моє життя, за яке сцена зустрічає мене ура

Це більше прокляття, ніж благословення в тверезості повсякденного життя

Вихід, вихід, вихід, вихід, вихід

Мої очі оглядають кімнату в пошуках зеленого щита

Вихід, вихід, вихід, вихід, вихід

Я просто статист перед своєю сценою

Вихід, вихід, вихід, вихід, вихід

Тисяча дверей, але жодна не виводить назовні

Де вихід, вихід, вихід, вихід, вихід?

Видали мій ескіз маршруту