Lagrimas del Alma - Javier Solis

Después de un día lluvioso el cielo se oscurece

Allí es donde comienza mi pecho a suspirar

Recuerdo aquella tarde de nuestra despedida

Pues era un día como este que no podré olvidar

Por eso cuando llueve me lleno de recuerdos

Y con tristeza espero la horrible oscuridad

Las lágrimas del alma semejan esta lluvia

La noche con su manto tendrá su día de luz

Sumido en el letargo el pensamiento implora

Que aclare nuestro cielo y vuelva a ser feliz

Por eso cuando llueve me lleno de recuerdos

Y con tristeza espero la horrible oscuridad

Las lágrimas del alma semejan esta lluvia

La noche con su manto tendrá su día de luz

Sumido en el letargo el pensamiento implora

Que aclare nuestro cielo y vuelva a ser feliz

Por eso cuando llueve me lleno de recuerdos

Y con tristeza espero la horrible oscuridad

Las lágrimas del alma semejan esta lluvia

La noche con su manto tendrá su día de luz

Після дощового дня небо темніє

Ось і починають зітхати мої груди

Я пам’ятаю той день нашого прощання

Ну, це був такий день, який я не зможу забути

Тому, коли йде дощ, я сповнений спогадів

І на жаль я чекаю жахливої ​​темряви

Сльози душі нагадують цей дощ

Ніч зі своєю мантією матиме свій світлий день

Занурена в млявість, благає думка

Нехай наше небо проясниться і буде знову щасливим

Тому, коли йде дощ, я сповнений спогадів

І на жаль я чекаю жахливої ​​темряви

Сльози душі нагадують цей дощ

Ніч зі своєю мантією матиме свій світлий день

Занурена в млявість, благає думка

Нехай наше небо проясниться і буде знову щасливим

Тому, коли йде дощ, я сповнений спогадів

І на жаль я чекаю жахливої ​​темряви

Сльози душі нагадують цей дощ

Ніч зі своєю мантією матиме свій світлий день