Live Oak - Jason Isbell

There’s a man who walks beside me he is who I used to be

And I wonder if she sees him and confuses him with me

And I wonder who she’s pining for on nights I’m not around

Could it be the man who did the things I’m living down

I was rougher than the timber shipping out of Fond du Lac

When I headed south at seventeen, the sheriff on my back

I’d never held a lover in my arms or in my gaze

So I found another victim every couple days

But the night I fell in love with her, I made my weakness known

To the fighters and the farmers digging dusty fields alone

The jealous innuendos of the lonely-hearted men

Let me know what kind of country I was sleeping in

Well you couldn’t stay a loner on the plains before the war

When my neighbors took to slightin' me, I had to ask what for

Rumors of my wickedness had reached our little town

Soon she’d heard about the boys I used to hang around

We’d robbed a great-lakes freighter, killed a couple men aboard

When I told her, her eyes flickered like the sharp steel of a sword

All the things that she’d suspected, I’d expected her to fear

Was the truth that drew her to me when I landed here

There’s a man who walks beside me he is who I used to be

And I wonder if she sees him and confuses him with me

And I wonder who she’s pining for on nights I’m not around

Could it be the man who did the things I’m living down

Well I carved her cross from live oak and her box from short-leaf pine

And buried her so deep, she’d touch the water table line

And picked up what I needed and I headed south again

To myself, I wondered, «Would I ever find another friend»

There’s a man who walks beside her, he is who I used to be

And I wonder if she sees him and confuses him with me

Поруч зі мною йде чоловік, він такий, яким я був раніше

І мені цікаво, чи бачить вона його і не плутає його зі мною

І мені цікаво, за ким вона сумує вночі, коли мене немає поруч

Чи може це чоловік, який зробив те, що я живу

Я був грубішим, ніж доставка лісу з Fond du Lac

Коли в сімнадцять я вирушив на південь, шериф на моїй спині

Я ніколи не тримав коханця на руках чи в погляді

Тож я знаходив ще одну жертву кожні пару днів

Але тієї ночі, коли я закохався у неї, я показав свою слабкість

Бойовикам і фермерам, які копають запилені поля наодинці

Ревниві натяки самотніх чоловіків

Дайте мені знати, в якій країні я спав

Ну, ви не могли залишатися самотнім на рівнині до війни

Коли мої сусіди почали зневажати мене, мені довелося запитати, за що

Чутки про моє злодійство дійшли до нашого маленького містечка

Незабаром вона почула про хлопців, з якими я колись тусував

Ми пограбували вантажне судно на Великих озерах, вбили пару чоловіків на борту

Коли я  сказав їй, її очі заблищали, як гостра сталь меча

Я очікував, що вона бояться всього того, про що вона підозрювала

Це правда, що привернула її до мене, коли я прилетів сюди

Поруч зі мною йде чоловік, він такий, яким я був раніше

І мені цікаво, чи бачить вона його і не плутає його зі мною

І мені цікаво, за ким вона сумує вночі, коли мене немає поруч

Чи може це чоловік, який зробив те, що я живу

Я вирізав її хрест із живого дуба, а її коробку з коротколистої сосни

І поховав її так глибоко, що вона торкнулася лінії рівня грунтових вод

І взяв те, що мені потрібно, і знову поїхав на південь

Про себе я запитав: «Чи знайду я ще одного друга?»

Поруч із нею йде чоловік, він такий, ким я був раніше

І мені цікаво, чи бачить вона його і не плутає його зі мною