Debussy: Beau Soir, L. 6 - Janine Jansen, Itamar Golan, Claude Debussy

Lorsque au soleil couchant les rivières son roses

Et qu’un tiède frisson court sur les champs de blé

Un conseil d'être heureux semble sortir des choses

Et monter vers le coeur troublé

Un conseil de goûter le charme d'être au monde

Cependant qu’on est jeune et que le soir est beau

Car nous nous en allons, comme s’en va cette onde:

Elle à la mer, nous au tombeau!

При західному сонці річки стають рожевими

І теплий тремтіння біжить по пшеничних ланах

Здається, підказка бути щасливою випливає з усього

І вознесись до стурбованого серця

Порада, щоб скуштувати чарівність буття у світі

Хоч ми молоді і вечір гарний

Бо ми йдемо, як і ця хвиля:

Вона до моря, ми до могили!