Mon idole - Janie

T’es mon idole

T’es mon musicien préféré

Je revois tes yeux bleus en clé de Fa

Qui me regardent moi

T’es mon idole

Et le plus fort de tous les hommes

Il n’y a pas de plus grand cœur qui bat

Quand ça fout le camp, ça fait mal

Tu voulais juste aller au bal une dernière fois

Danser une valse en la tenant dans tes bras

Gagner la course contre le temps

T’es mon idole

Ma force, mon plus beau souvnir

Je te cherch dans tous les visages du monde

Dans tous les recoins de mes songes

Et moi, comment je fais quand t’es pas là?

Je n’ai plus que des photos en héros

Que des marques sur la peau

Tu voulais juste aller au bal une dernière fois

Danser une valse en la tenant dans tes bras

Gagner la course contre le temps

Ne t’en fais pas

Ta veste porte encore ton odeur

Et mes cheveux ta couleur

Je déposerais toujours des fleurs

Mon papa, nous sommes le 6 juin 2020 et voilà 6 ans que tu es parti.

Je n’en reviens pas.

Le temps passe si vite et j’ai la sensation d’une éternité depuis que t’es plus

là.

Je t’ai acheté des fleurs, jaunes et oranges, tes préférées.

Le fleuriste m’a offert un autre bouquet de pivoines.

Je suppose que c'était toi, de là-haut

Ton petit signe.

Alors merci.

Elles sentent très bon.

Je t’ai aussi écrit une chanson il y a quelques mois.

Elle s’appelle: mon idole.

Maman l’a envoyé à Pierre ce matin.

Il a pleuré pour la première fois depuis 30 ans m’a t-elle dit.

J’espère que tu peux l'écouter toi aussi.

Tu me manques.

Chaque jour je pense à toi.

Je me demande aussi souvent comment ça serait si t'étais là.

Aussi, j’ai choisi comme nom de scène Janie.

Un mixte de nos prénoms.

J’espère que tu es content.

Et j’espère aussi le porter très haut.

J’ai si hâte de te revoir, le temps est long sans toi.

Des câlins sur ton bidou.

Les croissants le matin.

Nos balades en triomphe.

Nos brocantes.

Nos discussions.

Notre musique.

C’est dur, mais je fais tout pour aller mieux.

Pour aimer la vie autant que tu l’as aimé et autant que je t’aime.

Pour toujours.

Ta puce d’amour.

Ти мій кумир

Ти мій улюблений музикант

Я знову бачу твої блакитні очі в басовому ключі

Хто дивиться на мене

Ти мій кумир

І найсильніший з усіх чоловіків

Немає більшого серця, що б'ється

Коли відлякається, боляче

Ти просто востаннє хотів піти на бал

Потанцюйте вальс, тримаючи її на руках

Виграйте гонку з часом

Ти мій кумир

Моя сила, мій найдорожчий спогад

Я шукаю тебе в усіх обличчях світу

У кожному куточку моїх мрій

І що мені робити, коли тебе немає?

У мене є лише картини як герої

Тільки сліди на шкірі

Ти просто востаннє хотів піти на бал

Потанцюйте вальс, тримаючи її на руках

Виграйте гонку з часом

Не хвилюйся

Ваш піджак досі несе твій запах

А моє волосся твого кольору

Я завжди покладала квіти

Мій тату, сьогодні 6 червня 2020 року, і минуло 6 років, як ти пішов.

Я не можу в це повірити.

Час летить так швидко, і здається ціла вічність, відколи тебе немає

в.

Я купив тобі квіти, жовті та помаранчеві, твої улюблені.

Флорист подарував мені ще один букет півоній.

Здогадайтеся, що це був ви згори

Твій маленький знак.

Тож дякую.

Вони дуже добре пахнуть.

Я також написав тобі пісню кілька місяців тому.

Її звуть: мій кумир.

Сьогодні вранці мама відправила його Пітеру.

Вона розповіла мені, що він заплакав вперше за 30 років.

Сподіваюся, ви теж можете це послухати.

Я сумую за тобою.

Кожен день я думаю про тебе.

Я також часто думаю, що було б, якби ти був там.

Також я вибрала сценічний псевдонім Джені.

Суміш наших імен.

Сподіваюся, ти щасливий.

І я також сподіваюся взяти його дуже високо.

Я не можу дочекатися зустрічі з тобою знову, час без тебе.

Обійми на твоєму біду.

Круасани вранці.

Наші їзди тріумфально.

Наші блошині ринки.

Наші розмови.

Наша музика.

Це важко, але я роблю все, щоб стати краще.

Любити життя так само, як ти його любив і так, як я люблю тебе.

На всі часи.

Ваша любовна фішка.