Panic Attacks - Jamie Lawson

Wounds that we broke are easily mended.

I wrote you a letter, but I never did send it.

About where I worked and how I resented

The way that I feel, and that you never felt it.

Oh, did you?

Elderly bones are easily broken

I wrote you a poem I never had spoken.

About all the love and how it was stolen,

And how you shine like a sun that is orange and golden.

You framed my sky

How much longer will it take?

How many more bones have to break?

For all the love we make

When the panic attacks.

A mess like this won’t heal,

These bones no longer feel.

Nothing can conceal

What the panic attacks.

I never wanted love to be like this.

The poems that I wrote, you never needed.

The warnings you gave, I never heeded.

All those miracles in church, you still won’t believe in.

But my heart is a stone, it’s constantly bleeding.

I mean hangs in there like a cross.

Just hangs in like a cross.

How much longer will it take?

How many more bones have to break?

For all the love we make

When the panic attacks.

A mess like this won’t heal,

These bones no longer feel.

Nothing can conceal,

What the panic attacks.

There is nothing left to fear,

Will you just leave me here?

It’s cold and insincere,

While the panic attacks.

I need more than this.

I need more than this.

I need more than this.

I need more than this.

Рани, які ми зламали, легко залікувати.

Я написав вам листа, але не надіслав його.

Про те, де я працював і як образився

Те, як я відчуваю, а ви ніколи цього не відчували.

О, а ти?

Кістки похилого віку легко ламаються

Я написав тобі вірш, якого ніколи не говорив.

Про всю любов і про те, як її вкрали,

І як ти сяєш, як сонце помаранчеве й золоте.

Ти обрамив моє небо

Скільки часу це займе?

Скільки ще кісток потрібно зламати?

За всю любов, яку ми займаємо

Коли напади паніки.

Такий безлад не загоїться,

Ці кістки більше не відчуваються.

Ніщо не може приховати

Які атаки паніки.

Я ніколи не хотів, щоб кохання було таким.

Вірші, які я написав, тобі ніколи не були потрібні.

Я ніколи не прислухався до попереджень, які ви дали.

Усі ці чудеса в церкві, у які ви все одно не повірите.

Але моє серце — камінь, воно постійно кровоточить.

Я маю на увазі, тримається там, як хрест.

Просто висить як хрест.

Скільки часу це займе?

Скільки ще кісток потрібно зламати?

За всю любов, яку ми займаємо

Коли напади паніки.

Такий безлад не загоїться,

Ці кістки більше не відчуваються.

Ніщо не може приховати,

Які атаки паніки.

Нема чого боятися,

Ти просто залишиш мене тут?

Це холодно і нещиро,

Поки панічні атаки.

Мені потрібно більше, ніж це.

Мені потрібно більше, ніж це.

Мені потрібно більше, ніж це.

Мені потрібно більше, ніж це.