Señorita Josefina - Jairo

señorita josefina

he venido a presentarme

soy vecino, vivo arriba

y estoy loco por hablarle

no quisiera que creyera que

yo soy un delirante

buscavida, prototipo

de atorrante

le he traido de regalo

una caja de bombones

inocentes golocinas

con forma de corazones,

pense en traerle grabiolos,

pero era muy atrevido

los bombones son franceses

y muy finos

mi padre fue un almirante

de la marina europea

dirigia los barquito

sumergidos en la bañera,

mi madre jugaba al bich

en ambiente distinguidos

con los naimpes inmanados

en el ruedo… del vestido

señorita josefina,

en mi noches solitarias

sus pasos hacen estragos

la imnagino caminando…

sin llegar a ningun lado

soy proclibe a la belleza

al placer y las fragancias

en mi casas me llamaba

el Marquez de la elegancia

una vez a la semana

me pongo traje y corbata

y soy un dandi por el rio de la plata…

la ciudad vista de arriba

es el dibujo de un ciego

hormigitas solitarias

persiguiendo un caramelo

no aguantaria otra noche

asomado a la ventad

sintiendo pasar la nada

le propongo que sumemos

nuestras mutuas soledades

un contrato dividido entre

dos partes iguales

usted pone la boquita

y yo pongo los bombones

despues ponemos huevitos

con formas de corazones

señorita josefina,

en mi noches solitarias

sus pasos hacen estragos

la imnagino caminando…

sin llegar a ningun lado

міс Жозефіна

Я прийшов представитися

Я сусід, живу поверхом вище

і я божевільна, щоб з ним розмовляти

Я б не хотів, щоб ти в це повірив

Я марення

прототип хастлера

мучити

Я приніс тобі в подарунок

коробка шоколадних цукерок

невинні цукерки

у формі серця,

Я думав принести тобі grabiolos,

але він був дуже сміливий

цукерки французькі

і дуже добре

мій батько був адміралом

європейського флоту

він керував маленькими човнами

занурившись у ванну,

моя мама грала біч

у вишуканій атмосфері

з іманованими картами

в подолі... сукні

міс Жозефіна,

в мої самотні ночі

його кроки сіють хаос

Я уявляю, як вона йде…

нікуди не дійшовши

Я схильний до краси

до задоволення та ароматів

в моїх будинках він кликав мене

Маркес елегантності

раз на тиждень

Я ношу костюм і краватку

а я денді біля срібної ріки...

вид на місто згори

це малюнок сліпого чоловіка

самотні маленькі мурашки

погоня за цукеркою

Я б не витримав ще однієї ночі

висунувшись з вікна

відчуття, що нічого не минає

Пропоную додати

наша спільна самотність

договір, розділений між

дві рівні частини

ти кладеш маленький рот

і я кладу шоколадні цукерки

потім відкладаємо яйця

з формами сердечок

міс Жозефіна,

в мої самотні ночі

його кроки сіють хаос

Я уявляю, як вона йде…

нікуди не дійшовши