Química - Jairo Pereira, Stella Rocha, Mutum

É muito louco o que essa vibe faz na nossa mente

Pega essa brisa então

Quando a boa química nos bate feito chocolate

Vontade não passa se quer mais, vai

Corpos se brindam, fazem arte

Vamo sem alarde

Com tranquilidade pra somar, vai

A pele ouriça com o toque, me provoque

A energia quando é boa até dá choque

É essa euforia feito a brisa dos papel

De nossas axilas o suor chega a ser mel

E isso faz a gente se perder

Por querer

Na atmosfera saborosa do prazer

Embora eu saiba da culpa da dopamina

Só que a serotonina faz do vício obsessão

É um calor que se espalha em nossa mente

O que é indecente se transforma em razão

A pele se ouriça com o toque, me provoque

A energia quando é boa até dá choque

É essa euforia feito a brisa dos papel

De nossas axilas o suor chega a ser mel

E isso faz a gente se perder

Por querer

Na atmosfera saborosa do prazer

É coisa de serpente que se enrosca na espinha

Instigado por carícias que latente a mente entoa

É o espírito da eletricidade

Mata a ansiedade e nos deixa numa boa

A pele se ouriça com o toque

Olha só que brisa, brisa

Ter você na minha mente

Faz brilhar

Olha só que brisa, brisa

Ter você tão indecente

Faz brilhar

E isso faz a gente se perder…

Це справді божевільно, що ця атмосфера робить у нашій свідомості

Злови цей вітерець

Коли хороша хімія б’є по нас як шоколад

Не пройде, хочеш ще, йди

Тіла підсмажують одне одного, творять мистецтво

Ходімо без метушні

З душевним спокоєм додати, йди

Шкіра їжака на дотик провокує мене

Енергія, коли вона хороша, навіть шокує

Ця ейфорія, як вітерець паперу

З наших пахв піт стає медом

І це змушує нас заблукати

За бажання

У смачній атмосфері насолоди

Хоча я знаю, що винен дофамін

Але серотонін робить залежність одержимістю

Це тепло, яке поширюється в нашому розумі

Непристойне перетворюється на розум

Шкіра піднімається від дотику, дражнить мене

Енергія, коли вона хороша, навіть шокує

Ця ейфорія, як вітерець паперу

З наших пахв піт стає медом

І це змушує нас заблукати

За бажання

У смачній атмосфері насолоди

Це як змія, що обвиває хребет

Спонуканий пестощами, що розум співає

Це дух електрики

Це вбиває тривогу і дарує нам гарний настрій

Від дотику шкіра піднімається

Подивіться на цей вітерець, вітерець

Маючи тебе на думці

змусити його сяяти

Подивіться на цей вітерець, вітерець

що ти такий непристойний

змусити його сяяти

І це змушує нас заблукати...