Две Души - Jah-Far

Я тебя простил, ты меня простила,

Убери же воду от огня!

Я всегда просил у неба больше сил,

Чтобы быть рядом день ото дня!

Как пальмы у моря, ждут прибоя,

Так же и ты ждешь меня у окна.

А я, как в неволе, болен тобою, да так,

Что не в силах отречься любя!

Мне бы перья,

Да лететь к тебе через моря!

Но теперь я, я слишком не твой

Хоть ты слишком моя!

Дни будто ножи и путь мой лежит

Через дремучий лес, длиною в жизнь!

И время летит – пусть неудержимо,

Ему никогда

Не потушить любви огонь

В моей груди – не потушить!

Не осушить в глазах

Бездонный океан – не осушить!

Надо спешить, пока по жилам

Жизнь бежит – надо спешить!

Соединить одну с другой

Золотой нитью две души.

Уйти, чтоб понять.

Оттолкнуть, чтоб обнять.

И не отпускать вновь!

Найти, потерять.

Научиться страдать,

Чтобы быть с тобой одной!

От себя убегая, к тебе прибежать

И в объятьях найти покой!

Словно ты – мой Арарат,

А я – твой Ной!

Не потушить любви огонь

В моей груди – не потушить!

Не осушить в глазах

Бездонный океан – не осушить!

Надо спешить, пока по жилам

Жизнь бежит – надо спешить!

Соединить одну с другой

Золотой нитью две души.

Я тебе вибачив, ти мене вибачила,

Забери воду від вогню!

Я завжди просив у неба більше сил,

Щоб бути поруч з кожним днем!

Як пальми біля моря, чекають на прибій,

Так само й ти чекаєш мене біля вікна.

А я, як у неволі, хворий на тебе, та так,

Що не в змозі зректися люблячи!

Мені б пір'я,

Та летіти до тебе через моря!

Але тепер я, я надто не твій

Хоч ти надто моя!

Дні ніби ножі та шлях мій лежить

Через дрімучий ліс, довжиною у життя!

І час летить - нехай нестримно,

Йому ніколи

Не згасити кохання вогонь

У моїх грудях – не згасити!

Не осушити в очах

Бездонний океан – не осушити!

Треба поспішати, доки по жилах

Життя біжить – треба поспішати!

З'єднати одну з іншою

Золотою ниткою дві душі.

Піти, щоби зрозуміти.

Відштовхнути, щоб обійняти.

І не відпускати знову!

Знайти, втратити.

Навчитися страждати,

Щоби бути з тобою однією!

Від себе тікаючи, до тебе прибігти

І в обіймах знайти спокій!

Немов ти – мій Арарат,

А я – твій Ной!

Не згасити кохання вогонь

У моїх грудях – не згасити!

Не осушити в очах

Бездонний океан – не осушити!

Треба поспішати, доки по жилах

Життя біжить – треба поспішати!

З'єднати одну з іншою

Золотою ниткою дві душі.