Last Laugh - Jack Parow

I grew up never being that fucking cool

I grew up fucking being bullied at school

I grew up always being shit out of luck

I grew up tied up, trying to get unstuck

I was a fucking nerd fucking most of my life

Playing tv games alone at home every night

Too many pimples, too overweight

No cute dimples nose not quite straight

Small fucking house in the wrong side of town

Never ever up, mostly fucking down

No fancy labels, no nice swimming pool

No mom in a beamer to pick me up from school

Took all the punches but never got the girl

Only cash and carry lunches and allergy pills

The boy with the middle path middle class life

The boy on the edge of a sharp fucking knife

Ha ha ha ha ha, who’s got the last laugh?

Ha ha ha ha ha, move like a giraffe

Ha ha ha ha ha, this is for the losers

Ha ha ha ha ha, fuck all the cool kids

Girls never really gave two fucking looks

I never really looked like those ous in the books

More horatio kane than brad fucking pitt

Less pat lambie a little more johnny smit

Everyone had nikes, I had no name skoene

Everyone had bikes, I drove a fucking scooter

I had peanut butter, no fucking Nutella

My first fucking car was a peach Ford Sierra

Peroxide in my hair, it came out yellow

Everyone had Côte d’Or I had marshmallows

I was always picked last at physical ed

I once got held down and fed stale bread

Life of embarrassment, torment and dread

By the end of high school I was half fucking dead

Stayed away from cool kids made friends with my parents

Spent every night writing lyrics instead

So luckily I grew up, threw up, and forgot

Listened to Wu tang, Easy-E and big Snoop Dog

Everything slowly got less confusing

I found all my friends in fucking rap music

Slowly but surely I lifted from the ash

Found my inspiration in brandy and hash

So I fucking grew up fucking drew up some raps

Starting wearing a vest and a long fucking cap

Rose to the top, the next fucking level

Left the fucking punches for the bass and the treble

Left the kak for the lekker, the pain for the fun

Now when I go on stage the kinners go blam

No more bullies, no more shame

No more teasing I’m kak fokkin mijn

This is for the poes who beat me up elke dag

Enjoy your fucking life, parow’s got the last lag

Я виріс ніколи не був таким крутим

Я виріс у школі, коли мене знущали

Я виріс завжди будучи дерьмом із не везіння

Я виріс зв’язаним, намагаючись розплутуватися

Я був ботаником, який трахав більшу частину свого життя

Щовечора грати в телевізійні ігри вдома

Занадто багато прищів, зайва вага

Ні милі ямочки, ніс не зовсім прямий

Маленький проклятий будинок не в тому кінці міста

Ніколи вгору, здебільшого до біса вниз

Немає вишуканих етикеток, немає гарного басейну

Немає мами в промені, щоб забрати мене зі школи

Прийняв усі удари, але так і не отримав дівчину

Тільки готівкою та мати при собі обіди та таблетки від алергії

Хлопчик із життям середнього класу

Хлопчик на лезі гострого ножа

Ха ха ха ха ха, хто сміється останнім?

Ха ха ха ха ха, рухайся, як жираф

Ха ха ха ха ха, це для невдах

Ха ха ха ха ха, на хуй усіх крутих дітей

Дівчата ніколи не кидали двох бісаних поглядів

Я ніколи не був схожий на тих, хто в книжках

Більше Гораціо Кейн, ніж Бред бісаний Пітт

Менше погладжуй лембі, а більше Джонні Сміт

У всіх були кросівки, у мене не було імені skoene

У всіх були велосипеди, я їздив на скутері

У мене було арахісове масло, без нутелли

Моїм першим проклятим автомобілем був Ford Sierra персикового кольору

Перекис у моєму волоссі, він вийшов жовтим

У всіх був Кот-д’Ор, я був зефір

Мене завжди обирали останнім на фізичній редакції

Одного разу мене затиснули й нагодували черствим хлібом

Життя, повне збентеження, мук і страху

До кінця середньої школи я був напівмертвий

Тримайтеся подалі від класних дітей, які подружилися з моїми батьками

Натомість кожну ніч писав тексти

Тож, на щастя, я виріс, вирвав і забув

Слухав Wu tang, Easy-E та Big Snoop Dog

Поступово все стало менш заплутаним

Я знайшов усіх своїх друзів у чортовій реп-музиці

Повільно, але впевнено я піднявся з попелу

Своє натхнення я знайшов у бренді та геші

Тож я виріс – написав кілька реп

Почати носити жилет і довгу бісану кепку

Піднявся на верхню, наступний бісаний рівень

Залишив прокляті удари для басів і високих частот

Залишив як для леккера, біль для розваги

Тепер, коли я виходжу на сцену, рідні ламають голову

Немає більше хуліганів, немає більше сорому

Більше не дражнити I’m kak fokkin mijn

Це для тих, хто побив мене elke dag

Насолоджуйся своїм бісаним життям, у Пароу останній лаг