На сопках Манчжурии - Иван Козловский

Тихо вокруг, сопки покрыты мглой

Вот из-за туч блеснула луна,

Могилы хранят покой.

Белеют кресты — это герои спят,

Прошлого тени кружатся вновь,

О жертвах в бою твердят.

Тихо вокруг, ветер туман унес

На сопках Манчжурских воины спят

И русских не слышат слез.

Плачет, плачет мать родная,

Плачет молодая жена,

Плачут все как один человек

Злой рок и судьбу кляня.

Пусть гаолян вам напевает сны,

Спите герои русской земли

Отчизны родной сыны.

Вы пали за Русь, погибли за отчизну

Поверьте, мы за вас отомстим

И справим мы славную тризну!

Тихо навколо, сопки вкриті імлою

Ось з-за хмар блиснув місяць,

Могили зберігають спокій.

Біліють хрести— це герої сплять,

Минулого тіні кружляють знову,

Про жертви в бою твердять.

Тихо навколо, вітер туман забрав

На сопках Манчжурських воїни сплять

І російських не чують сліз.

Плаче, плаче рідна мати,

Плаче молода дружина,

Плачуть усі як одна людина

Злий рок і долю кляня.

Нехай гаолян вам наспівує сни,

Спіть герої російської землі

Вітчизни рідні сини.

Ви пали за Русь, загинули за вітчизну

Повірте, ми за вас відпомстимо

І справимо ми славну тризну!