Я встретил Вас - Иван Козловский

Я встретил Вас - и всё былое

В отжившем сердце ожило;

Я вспомнил время золотое -

И сердцу стало так светло.

Я вспомнил время золотое -

И сердцу стало так светло.

Как поздней осени порою

Бывают дни, бывает час,

Когда повеет вдруг весною

И что-то встрепенется в нас.

Так весь обвеян дуновеньям

Тех лет душевной полноты,

С давно забытым упоеньем

Смотрю на милые черты.

С давно забытым упоеньем

Смотрю на милые черты.

Как, после вековой разлуки,

Гляжу на Вас, как бы во сне,-

И вот-слышнее стали звуки

Не умолкавшие во мне.

И вот-слышнее стали звуки

Не умолкавшие во мне.

Тут не одно воспоминанье,

Тут жизнь заговорила вновь и вновь,-

И то же в Вас очарованье,

И та ж в душе моей любовь.

И то же в Вас очарованье,

И та ж в душе моей любовь.

Я зустрів Вас - і все колишнє

У серці ожило;

Я згадав час золотий -

І серцю стало так ясно.

Я згадав час золотий -

І серцю стало так ясно.

Як пізньої осені часом

Бувають дні, буває година,

Коли повіє раптом навесні

І щось стрепенеться у нас.

Так весь обвіяний подихом

Тих років душевної повноти,

З давно забутим захопленням

Дивлюсь на милі риси.

З давно забутим захопленням

Дивлюсь на милі риси.

Як, після вікової розлуки,

Дивлюся на Вас, ніби уві сні,-

І ось-чутніші стали звуки

Не замовкали в мені.

І ось-чутніші стали звуки

Не замовкали в мені.

Тут не один спогад,

Тут життя заговорило знову і знову.

І те ж у Вас чарівність,

І та ж у душі моє кохання.

І те ж у Вас чарівність,

І та ж у душі моє кохання.