Forlorn - Isole

All lies in ruins

The world is silent

Under an awakening sun

With dread I wander

Across the wasteland

Through dust and empty streets

No signs of life

In this barren landscape

All lies withered before my eyes

No sounds, nor scents

Not even laughter

In this desolate, cold Hell

I cry without tears, forlorn

I have become

What is this place?

What has happened?

I cannot believe my eyes

Where are the ones

I used to honor?

All my past forever gone

I cry without tears, forlorn

I have become

I cry without tears, alone

I shall remain

Fear inside, cannot hide

From its grasp, ripping me

Loneliness, tears my soul

To a shell, (of) void and pain

The night will come

With chilling darkness

And haunting dreams in restless sleep

I glance into

The distant sunset

And try to calm my anguished mind

I cry without tears, forlorn

I have become

I cry without tears, alone

I shall remain

Усе лежить у руїнах

Світ мовчить

Під сонцем, що прокидається

З жахом блукаю

Через пустку

Крізь пил і порожні вулиці

Жодних ознак життя

У цьому безплідному краєвиді

Вся брехня засохла на моїх очах

Ні звуків, ні запахів

Навіть не сміх

У цьому безлюдному, холодному пеклі

Я плачу без сліз, убогий

Я  став

Що це за місце?

Що відбулося?

Я не вірю своїм очам

Де ті

Я колись шанував?

Усе моє минуле назавжди зникло

Я плачу без сліз, убогий

Я  став

Я плачу без сліз, одна

Я залишуся

Страх всередині, не може сховатися

З його обіймів, вириваючи мене

Самотність розриває мою душу

До оболонки, (з) порожнечі й болю

Настане ніч

З холодною темрявою

І переслідують сни в неспокійному сні

Я зазираю

Далекий захід сонця

І спробуй заспокоїти мій стурбований розум

Я плачу без сліз, убогий

Я  став

Я плачу без сліз, одна

Я залишуся