Tornerai da me - Irama

Giuro è l’ultima mia sigaretta

Guarda la spengo pure già a metà

Come la volta che ti ho detto

Mentre eravamo a letto

Che ero stufo della tua normalità

Lo giuro smetto di fumare

Lo giuro sulla mia famiglia ma

È come quella volta che ho promesso

Come le altre cento

Di scordarti per l’eternità

Non sono buono a fare le promesse

Ma non lo sono neanche con me stesso

E tantomeno a mantenerle quando l’unica richiesta che mi hai fatto è solo un

po' di tempo

Sono un casino l’ammetto

Siamo un casino stupendo

Due rette parallele che non credono al destino scelto

Siamo vivi, siamo solo vivi

Io e te

Quando respiriamo l’alcol della notte

Quando farlo ovunque ci fa essere più vivi

Solamente vivi

Con me

Lasciati scalare come un pianoforte

Voglio gli occhi dell’invidia solo su di noi

Non serve fare piano, non servono dei pretesti

Stringiamo il mondo a tal punto da fargli perdere i sensi

Da farci perdere pensi che troveremo una strada

Una macchina a fari spenti

Una storia senza una trama

Due vite che non rallentano al bordo di una cascata

Ma ormai che ho già perso tutto di te, di te

Scomparire in un lampo

Come cenere e pianto

Poi cercarsi di nuovo senza fine

È una vita che siamo qua

A metà

Provo a dirmi che

Tornerai da me

Tornerai da me la ruota gira per tutti

In quante mi hanno preso a schiaffi

Per non dire a pugni

Quante volte mi hanno detto che sono troppo sballato

Quelle notti chiuso in studio a cantare quanto ho sbagliato

Ma la vita è mia

Fammi un prezzo che ti vendo la malinconia

Io in tasca non ho niente

Mentre lei pretende che la porti fuori a cena

E non di fottere nascosti dagli sguardi in una via

Sono pazzo ma te, tu sei pazza di me

Due piume che non volan via

Siamo fragili insieme

Due cristalli di neve

Questa voglia di bere che porta alla nostalgia

Siamo un casino lo ammetto

Siamo un casino stupendo

Due rette parallele che non credono al destino scelto

Siamo vivi, siamo solo vivi

Io e te

Quando navighiamo senza avere rotte

Quando farlo ovunque ci fa essere più vivi, solamente vivi

Con me

Lasciami provare ad essere più forte

Quelle volte che chiamavi e mi dicevo no

Non serve fare piano, non servono dei pretesti

Stringiamo il mondo a tal punto da fargli perdere i sensi

Da farci perdere pensi che troveremo una strada

Una macchina a fari spenti

Una storia senza una trama

Due vite che non rallentano al bordo di una cascata

Ma ormai che ho già perso tutto di me

Di me

Scomparire in un lampo

Come cenere e pianto

Poi cercarsi di nuovo senza fine

È una vita che siamo qua

A metà

Provo a dirmi che

Scomparire in un lampo

Come cenere e pianto

Poi cercarsi di nuovo senza fine

È una vita che siamo qua

A metà

Provo a dirmi che

Tornerai da me

Присягаюсь, що це моя остання сигарета

Дивіться, я вимикаю його вже наполовину

Як у той час, коли я вам казав

Поки ми лежали в ліжку

Що мені набридла твоя нормальность

Присягаюсь, що кину палити

Я клянуся своєю сім’єю, але

Такий час я обіцяв

Як і інші сотні

Щоб забути тебе навіки

Я не вмію давати обіцянки

Але я також не для себе

А ще менше зберігати їх, коли єдине прохання, яке ти зробив мені, лише одне

деякий час

Я визнаю безлад

Ми чудовий безлад

Дві паралельні прямі, які не вірять в обрану долю

Ми живі, ми тільки живі

Я і ти

Коли ми дихаємо алкоголем ночі

Коли це робиться скрізь, ми живемо

Тільки жити

Зі мною

Дозволь собі лазити, як піаніно

Я хочу, щоб очі заздрості тільки на нас

Немає потреби планувати, не потрібно ніяких приводів

Ми так обіймаємо світ, що він знепритомніє

Щоб ми втратили, ти думаєш, що ми знайдемо шлях

Автомобіль із вимкненими фарами

Оповідання без сюжету

Два життя, які не сповільнюються на краю водоспаду

Але тепер, коли я вже втратив все про тебе, про тебе

Зникнути миттєво

Як попіл і сльози

Потім знову без кінця шукати один одного

Ми тут все життя

Посередині

Я намагаюся сказати собі це

Ти повернешся до мене

Ти повернешся до мене, колесо крутиться для всіх

Скільки мене вдарило

Не кажучи вже про штампування

Скільки разів вони казали мені, що я занадто високий

Ті ночі, замкнені в студії, співали, як я помилявся

Але життя моє

Зробіть мені ціну, яку я продам вам меланхолійно

У мене в кишені нічого немає

Поки вона вимагає, щоб ви проводили її на вечерю

І не трахатися приховано від очей на вулиці

Я божевільний, але ти, ти без розуму від мене

Два пір’я, які не злітають

Ми разом тендітні

Два снігових кристала

Це бажання випити, що призводить до ностальгії

У нас безлад, я визнаю

Ми чудовий безлад

Дві паралельні прямі, які не вірять в обрану долю

Ми живі, ми тільки живі

Я і ти

Коли ми пливемо, не маючи маршрутів

Коли це скрізь, це робить нас більш живими, тільки живими

Зі мною

Дозволь мені спробувати бути сильнішим

Ті рази ти дзвонив, і я сказав собі, що ні

Немає потреби планувати, не потрібно ніяких приводів

Ми так обіймаємо світ, що він знепритомніє

Щоб ми втратили, ти думаєш, що ми знайдемо шлях

Автомобіль із вимкненими фарами

Оповідання без сюжету

Два життя, які не сповільнюються на краю водоспаду

Але тепер, коли я вже все втратив

Мене

Зникнути миттєво

Як попіл і сльози

Потім знову без кінця шукати один одного

Ми тут все життя

Посередині

Я намагаюся сказати собі це

Зникнути миттєво

Як попіл і сльози

Потім знову без кінця шукати один одного

Ми тут все життя

Посередині

Я намагаюся сказати собі це

Ти повернешся до мене