Poi, poi, poi... - Irama

Poi, poi, poi, poi, poi

Raggiungerò le nuvole su di noi

Raccoglierò la pioggia dagli occhi tuoi

E pregherò che non mi scorderai

Poi, poi, poi, poi, poi

Camminerò nel cielo sopra di noi

Si scioglierà la neve dagli occhi tuoi

E pregherò che non mi scorderai

Non l’ho mai fatto per soldi ma per rimanere

Non mi importa cosa credono di me

Ora che tutti mi cercano per stare insieme

Il mio nome viene molto prima di me

Dove eravate quando mi chiudevo in casa giorni

Quando mi rimangiavo i sogni

Quando uno stronzo con la giacca mi spiegava l’arte

Dentro un ufficio che puzzava solamente di soldi

Dentro il mio letto un’altra donna scrive

Dal suo telefono chissà a chi scrive

Se glielo chiedo tanto non lo dice

Dai non fare stories o come si dice

La paranoia mi sotterra dolcemente

Con una mano stringe piano piano le mie tempie

Mentre le bacio il ventre mi dice solamente

Che è una ragazza seria e le è successo raramente, se

Mi ricordo bene di te

Tu, ti ricordi bene di me, quando

Sulle panchine sdraiati di fianco

Ci ubriacavamo sognando quel palco

Amico mio quanto fa male vederti cambiato

Quando ti parlo sembri qualcun altro

Ora che hai abbandonato l’arte per essere schiavo

Ed una stronza ti tiene al guinzaglio

Non solo morto di fama non lo sono mai stato

Non sono neanche montato, non lo sono mai stato

Non sono un cazzo di rapper, non lo sono mai stato

Non ho bisogno di far l’idolo di qualche sfigato

La credibilità di strada ficcatela nel culo

Che a 17 anni quasi ci crepavo ancora ci sudo

Non ho mai fatto questa roba per piacere a qualcuno

Ed ora che sono al primo posto non mi sento nessuno

Calmo, piango

Penso a Rolex, tanto

Quante volte mi hai aspettata sopra un marciapiede al freddo

Quel secchio era il tuo piedistallo

Tu avresti abbandonato tutto per darmi il tuo bene

Per darmi tutto quanto

Io che ero terrorizzato dall’idea che una volta scoperti

Ci ammazzassero entrambi

Poi, poi, poi, poi, poi

Raggiungerò le nuvole su di noi

Raccoglierò la pioggia dagli occhi tuoi

E pregherò che non mi scorderai

Тоді, тоді, тоді, тоді, тоді

Я досягну хмар над нами

Я зберу дощ з твоїх очей

І я буду молитися, щоб ти мене не забув

Тоді, тоді, тоді, тоді, тоді

Я буду ходити по небу над нами

Сніг розтане з очей

І я буду молитися, щоб ти мене не забув

Я ніколи не робив це заради грошей, а щоб залишитися

Мені байдуже, що вони про мене думають

Тепер, коли всі шукають, щоб я був разом

Моє ім'я з'являється задовго до мене

Де ти був, коли я замкнувся в хаті на цілі дні

Коли я повернув свої мрії

Коли мудак у піджаку пояснив мені мистецтво

Усередині офісу, який пахнув лише грошима

У моєму ліжку пише інша жінка

Хто знає, кому він пише зі свого телефону

Якщо я його багато питаю, він цього не каже

Давай, не твори історії чи як кажуть

Параноя ніжно ховає мене

Однією рукою він повільно стискає мої скроні

Поки я цілую її живіт, вона просто каже мені

Що вона серйозна дівчина і з нею таке траплялося рідко

Я добре тебе пам'ятаю

Ти, ти мене добре пам'ятаєш, коли

На лавках лежати боком

Ми напилися, мріючи про ту сцену

Друже, як мені боляче бачити, як ти змінився

Коли я розмовляю з тобою, ти говориш як хтось інший

Тепер, коли ви залишили мистецтво бути рабом

А стерва тримає тебе на повідку

Мало того, що я ніколи не вмирав від слави

Я навіть не сідлаю, ніколи не був

Я не проклятий репер, я ніколи не був

Мені не потрібно бути кумиром якогось невдахи

Вулиця довіра засунути це собі в дупу

Що в 17 років я там ледь не вмирав, ще потію

Я ніколи не робив цього, щоб комусь догодити

І тепер, коли я на першому місці, я не відчуваю себе ніким

Заспокойся, я плачу

Я багато думаю про Rolex

Скільки разів ти чекав мене на тротуарі на морозі

Це відро було вашим постаментом

Ти б відмовився від усього, щоб віддати мені своє добро

Щоб дати мені все

Я був наляканий ідеєю, яку колись виявили

Вони вбили нас обох

Тоді, тоді, тоді, тоді, тоді

Я досягну хмар над нами

Я зберу дощ з твоїх очей

І я буду молитися, щоб ти мене не забув