Кома - Ира PSP

Пусть вместо темных сводов я буду видеть сон,

Где светом сквозь воду душа ослепит злобу,

А вновь проснувшись, я пойму, что был вещим он.

Введи меня в кому анестезией слова,

Пусть вместо темных сводов я буду видеть сон,

Где светом сквозь воду душа ослепит злобу,

А вновь проснувшись, я пойму, что был вещим он.

Смотри, как плавно разговор по слогу переходит в бред,

В глазах мутнеет натюрморт пустой посуды на столе,

Но ты же знаешь, что и как бывает в этой радуге,

Где след рождает след калейдоскопом в потолке.

Секунда дольше прошлой, и миг решил стать вечным,

В стакане пересохло, и небо капает с плеч, стекая,

Подобрал пароль, или тебя взломали,

Открыть глаза, закрыть глаза, где разница?

И нет желанья уже искать виноватых,

И вся реальность вот-вот вспыхнет как вата,

Один лишь страх остался, он сейчас отчалит

Вместе с печалью тебя-себя выключаем.

Введи меня в кому анестезией слова,

Пусть вместо темных сводов я буду видеть сон,

Где светом сквозь воду душа ослепит злобу,

А вновь проснувшись, я пойму, что был вещим он.

Введи меня в кому анестезией слова,

Пусть вместо темных сводов я буду видеть сон,

Где светом сквозь воду душа ослепит злобу,

А вновь проснувшись, я пойму, что был вещим он.

Волна фотонов за волной готовится к цунами,

Слова утонут с головой и выплывут мечтами,

Когда воспрянет разум мой, вопрос мы задавали,

Может, до этих самых пор с тобою мы спали?

Сквозь темень полусна огни с собой нас манят,

Вот линия еще одна, ее не преступаем,

Но как же так, смотри — вот шаг, за им еще один,

Нарушаем, нарушаем, как малыши шалим,

Притяженье ищем мы, смешно ступнями шаря,

Но там, где пол был, небо воспаряло.

Учись движению у стен, ищи дыханье за окном,

Вылетаем мы, прыгай, вылетаем!

Введи меня в кому анестезией слова,

Пусть вместо темных сводов я буду видеть сон,

Где светом сквозь воду душа ослепит злобу,

А вновь проснувшись, я пойму, что был вещим он.

Введи меня в кому анестезией слова,

Пусть вместо темных сводов я буду видеть сон,

Где светом сквозь воду душа ослепит злобу,

А вновь проснувшись, я пойму, что был вещим он.

Введи меня в кому анестезией слова,

Пусть вместо темных сводов я буду видеть сон,

Где светом сквозь воду душа ослепит злобу,

А вновь проснувшись, я пойму, что был вещим он.

Введи меня в кому анестезией слова,

Пусть вместо темных сводов я буду видеть сон,

Где светом сквозь воду душа ослепит злобу,

А вновь проснувшись, я пойму, что был вещим он.

Нехай замість темних склепінь я буду бачити сон,

Де світлом крізь воду душа засліпить злобу,

А знову прокинувшись, я зрозумію, що був віщим він.

Введи мене в кому анестезією слова,

Нехай замість темних склепінь я буду бачити сон,

Де світлом крізь воду душа засліпить злобу,

А знову прокинувшись, я зрозумію, що був віщим він.

Дивись, як плавно розмова по складу переходить у маячня,

У очах каламутніє натюрморт порожнього посуду на столі,

Але ти ж знаєш, що і як буває в цій райдузі,

Де слід народжує слід калейдоскопом у стелі.

Секунда довша за минулу, і миг вирішив стати вічним,

У склянці пересохло, і небо капає з плеч, стікаючи,

Підібрав пароль, або тебе зламали,

Відкрити очі, заплющити очі, де різниця?

І немає бажання вже шукати винних,

І вся реальність ось-ось спалахне як вата,

Лише страх залишився, він зараз відправиться

Разом із печаллю тебе-себе вимикаємо.

Введи мене в кому анестезією слова,

Нехай замість темних склепінь я буду бачити сон,

Де світлом крізь воду душа засліпить злобу,

А знову прокинувшись, я зрозумію, що був віщим він.

Введи мене в кому анестезією слова,

Нехай замість темних склепінь я буду бачити сон,

Де світлом крізь воду душа засліпить злобу,

А знову прокинувшись, я зрозумію, що був віщим він.

Хвиля фотонів за хвилею готується до цунамі,

Слова втопляться з головою і випливуть мріями,

Коли піднесеться розум мій, питання ми задавали,

Може, до цих самих пір з тобою ми спали?

Крізь темінь півсну вогні з собою нас ваблять,

Ось лінія ще одна, її не порушуємо,

Але як так, дивись — ось крок, за ним ще один,

Порушуємо, порушуємо, як малюки пустуємо,

Притягнення шукаємо ми, кумедно ступнями шаря,

Але там, де підлога була, небо здійнялося.

Вчися руху у стін, шукай дихання за вікном,

Вилітаємо ми, стрибай, вилітаємо!

Введи мене в кому анестезією слова,

Нехай замість темних склепінь я буду бачити сон,

Де світлом крізь воду душа засліпить злобу,

А знову прокинувшись, я зрозумію, що був віщим він.

Введи мене в кому анестезією слова,

Нехай замість темних склепінь я буду бачити сон,

Де світлом крізь воду душа засліпить злобу,

А знову прокинувшись, я зрозумію, що був віщим він.

Введи мене в кому анестезією слова,

Нехай замість темних склепінь я буду бачити сон,

Де світлом крізь воду душа засліпить злобу,

А знову прокинувшись, я зрозумію, що був віщим він.

Введи мене в кому анестезією слова,

Нехай замість темних склепінь я буду бачити сон,

Де світлом крізь воду душа засліпить злобу,

А знову прокинувшись, я зрозумію, що був провіщений він.