Moon Phase - Invent Animate

Wandering, with no intention

Gave me reason to stay and grow

I will not decay

Rotting from the inside out

No sense of direction

Weathered and hollow

I will not decay, not decay

I refuse to take things as they are

The eyes of the world are much different from mine

I will shift with the winds, and I’ll grow as my own

Seasons change but I am a constant

Take me home

Everyday searching endlessly for my motive to be, and something to make me feel

whole again

The sweet embrace of home has withered away, and I am left standing in the cold.

Take me home

Take me home

The sweet embrace of home has withered away

Take me home

And I’m left standing in the cold

Take me home

The working hands, and a broken man

Amount to nothing, but a house on the sand

So many wandering years, on my own two feet, the rugged terrain is rougher than

it seems

No sense of direction, and no sense of time

Up in the sky, will you be my guide?

Up in the sky, where can I confide?

I swear to you, I won’t forget you in this life

I am the only constant

I am the only constant

Wandering, with no intention

Gave me reason to stay and grow

I will not decay

Rotting from the inside out

No sense of direction

Weathered and hollow

I will not decay, not decay

I am the only constant

The sweet embrace of home has withered away

I am the only constant

I’m left standing in the cold

I will shift with the winds, and I’ll grow as my own

I will shift with the winds, and I’ll grow as my own

I am home

Блукання без наміру

Дав мені привід залишатися і рости

Я не розпадусь

Гниє зсередини

Немає відчуття напрямку

Вивітрюваний і порожнистий

Я не розпадуся, не розпадуся

Я відмовляюся сприймати речі такими, якими вони є

Очі світу сильно відрізняються від моїх

Я зміщуся разом із вітрами, і буду рости як свой 

Пори року змінюються, але я постійний

Відвези мене додому

Щодня я безкінечно шукаю мій мотив бути і щось, що змусить мене відчути

знову ціле

Солодкі обійми дому зів’яли, а я залишуся на холоді.

Відвези мене додому

Відвези мене додому

Милі обійми дому зів’яли

Відвези мене додому

І я лишу стояти на морозі

Відвези мене додому

Руки, що працюють, і зламаний чоловік

Сума ні до чого, крім будинку на піску

Стільки років блукань, на моїх власних ногах, пересічений рельєф сухий, ніж

здається

Немає почуття пряму й часу

У небі, ви будете моїм провідником?

У небі, де я можу довіритися?

Клянусь тобі, я не забуду тебе в цьому житті

Я є єдина постійна

Я є єдина постійна

Блукання без наміру

Дав мені привід залишатися і рости

Я не розпадусь

Гниє зсередини

Немає відчуття напрямку

Вивітрюваний і порожнистий

Я не розпадуся, не розпадуся

Я є єдина постійна

Милі обійми дому зів’яли

Я є єдина постійна

Я лишу стояти на морозі

Я зміщуся разом із вітрами, і буду рости як свой 

Я зміщуся разом із вітрами, і буду рости як свой 

Я вдома