Enchantment Passing Through - InstaHit Crew

Radames:

To sail away to half discovered places

To see the secrets so few eyes have seen

To see moments of enchantment on our faces

The moments when we smile and those in between

Aida:

If I could leave this place then I’d be sailing

To corners of my land where there would be Sweet southern winds of liberty prevailing

The beauty so majestic and so free

Radames:

There’d be no ties of time and space to bind me Aida:

And no horizon I could not pursue

Radames:

I’d leave the world’s misfortunes far behind me Aida:

I’d put my faith and trusting in something new

Radames and Aida:

But why should I tell you this

Aida:

A stranger I just met

Radames:

A woman whom I hardly know at all and should forget

Radames and Aida:

A journey we can only dream of Enchantment passing through

And how is it I say these things

So easily to you

Radames:

But why did I tell her this?

A stranger I’ve just met

A woman who I hardly know at all and will forget

Anonymous and gone tomorrow

Enchantment passing through

And all I’ve done is tell her things

she already knew

She knew… She knew…

Радамес:

Щоб відплисти до напіввідкритих місць

Бачити секрети, які бачили так небагато очей

Щоб побачити моменти зачарування на наших обличчях

Моменти, коли ми усміхаємося, і ті, що проміж

Аїда:

Якби я зміг покинути це місце, я б поплавав

До куточків моєї землі, де панували б солодкі південні вітри свободи

Краса така велична і така вільна

Радамес:

Не було б зв’язків часу й простору, щоб зв’язати мене, Аїда:

І жоден горизонт, який я не міг би шукати

Радамес:

Я залишив би світові нещастя далеко позаду Аїда:

Я б поклав свою віру й довіру до чогось нового

Радамес і Аїда:

Але чому я маю це вам розповідати

Аїда:

Незнайомець, якого я щойно зустрів

Радамес:

Жінка, яку я майже не знаю й маю забути

Радамес і Аїда:

Подорож, через яку ми можемо лише мріяти про те, як проходить Чари

І як це я говорю ці речі

Так легко вам

Радамес:

Але чому я сказав їй це?

Незнайома людина, яку я щойно зустрів

Жінка, яку я майже не знаю й забуду

Анонімно і завтра зникне

Зачарування, що проходить

І все, що я робив, — це розповідав їй

вона вже знала

Вона знала… Вона знала…