The Land Of The Wintersun - Insania

A long time ago in the night: Many men dressed in white, ready to fight,

For their land and to

be free.

Driven by hatred and fear, and love to a land in despair,

which they had to bear.

Oh

their

hearts were full of hope and dreams.

But they had to stand the pain.

To have a chance to live again.

The nights were so cold many died while sleeping,

God it was cold even the sun was freezing.

Even the stars seemed to freeze upon

the sky.

The fear was so strong on both sides, many men lost their pride,

broke down and cried.

They

could feel the end approach inside.

The air was so cold and so dry,

that their bodies told lies,

about

condition and time.

Before their eyes their lives were passing by.

But they had to carry on.

You don’t survive if you’re not strong.

The nights were so cold many died while sleeping,

God it was cold even the sun was freezing.

Even the stars seemed to freeze upon

the sky.

There’s no more crying, and no more dying.

Forever standing strong,

we will carry on.

We live with pleasure, the fear is gone, In the land of the wintersun.

(Solo: H. Juhano / Both / N. Dahlin / P. Vastila / Both & Vastila)

(Repeat: 2 — Rep.)

(This song is dedicated to the brave men, women and children of Finland,

who fought against Russia during worldwar II.

May god be with you…

The second solopart is written by UNTO MONONEN, and taken from the song «Satumaa».)

Давним-давно вночі: багато чоловіків, одягнених у біле, готові до бою,

За свою землю і до

будь вільним.

Ведений ненавистю, страхом і любов`ю до землі відчаю,

які їм довелося терпіти.

о

їх

серця були сповнені надій і мрій.

Але їм довелося витримати біль.

Щоб мати можливість знову жити.

Ночі були такі холодні, багато хто помер під час сну,

Боже, як було холодно, навіть сонце морозило.

Здавалося, що навіть зірки завмерли

небо.

Страх був настільки сильним з обох сторін, що багато чоловіків втратили гордість,

зламався і заплакав.

Вони

відчував наближення кінця всередині.

Повітря було таким холодним і таким сухим,

що їхні тіла говорили неправду,

про

стан і час.

Перед їхніми очима проходило їхнє життя.

Але вони повинні були продовжувати.

Ти не виживеш, якщо ти не сильний.

Ночі були такі холодні, багато хто помер під час сну,

Боже, як було холодно, навіть сонце морозило.

Здавалося, що навіть зірки завмерли

небо.

Більше не плакати й не вмирати.

Вічно міцно стояти,

ми продовжимо.

Ми живемо із задоволенням, страх зник, В країні зимового сонця.

(Соло: H. Juhano / Both / N. Dahlin / P. Vastila / Both & Vastila)

(Повтор: 2 — Повтор.)

(Ця пісня присвячується сміливим чоловікам, жінкам і дітям Фінляндії,

які воювали проти Росії під час Другої світової війни.

Нехай Бог буде з вами…

Друга сольна частина написана UNTO MONONEN і взята з пісні «Satumaa».)