The Hat - Ingrid Michaelson

I knitted you a hat all blue and gold

To keep your ears warm from the Binghamton cold

It was my first one and it was too small

It didn’t fit you at all, but you wore it just the same

I remember the first time we danced

I remember tunneling through the snow like ants

What I don’t recall is why I said

I simply can’t sleep in this tiny bed with you anymore

I should tell you that you were my first love

So it’s Christmas time, it’s been three years

And someone else is knitting things for your ears

I have come to learn I’ll only see you interrupting my dreams at night

And that’s alright, and that’s alright

And that’s alright, and that’s alright

And that’s alright, and that’s alright

And that’s alright

And it’s alright

We were seventeen again together

And it’s alright

We were seventeen again together

And it’s alright

We were seventeen again together

We were seventeen again

We were seventeen again

We were seventeen again

Я в’язала тобі шапочку синю та золотисту

Щоб зігріти вуха від холоду в Бінгемтоні

Це був мій перший і був замалий

Він вам зовсім не підійшов, але ви носили його так само

Пам’ятаю, як ми вперше танцювали

Я пам’ятаю, як проходив тунель через сніг, як мурахи

Чого я не пам’ятаю — це те, чому я сказав

Я просто не можу більше спати в цьому крихітному ліжку з тобою

Я повинен сказати тобі, що ти був моїм першим коханням

Тож настав час Різдва, минуло три роки

А ще хтось в’яже речі для ваших вух

Я прийшов дізнатися, що бачу, як ти перериваєш мої сни лише вночі

І це добре, і це добре

І це добре, і це добре

І це добре, і це добре

І це нормально

І це нормально

Нам знову було сімнадцять разом

І це нормально

Нам знову було сімнадцять разом

І це нормально

Нам знову було сімнадцять разом

Нам знову було по сімнадцять

Нам знову було по сімнадцять

Нам знову було по сімнадцять