Мир сошёл с ума - Индульгенция

Я просыпаюсь и вижу что ничего не меняется

Всё как-будто в тумане, все сходят с ума

Люди сливаются в массы, теряя мозги

Забывают о том, что мы не враги

Среди этого мрака находятся люди, готовые что-то внести в этот мир,

Но им вяжут руки, не дают открыть рот

Ты подумай о том, кто с тобой рядом

Мир сошёл с ума, больше нет сил

Жить как мишень среди живых машин

Мир сошёл с ума, остановите меня

Я не буду таким же как вы Сумасшедший мир, за собой унесёт

Всё то, что считалось когда-то нормальным

И тебя и меня больше не будет

если ты не станешь рвать эту цепь

Я не могу видеть в этих глазах

Боль и страдание, безумие страх

Сколько можно сидеть и молчать

Забившись в углу, сходить с ума и не понимать

Что всё что вы делаете стремится к конфликту

В которых гибнут невинные люди

Они тоже хотят так же жить как и вы Они — это вы, с вами тоже это может случиться

Я прокидаюся і бачу що нічого не змінюється

Все ніби в тумані, всі сходять з розуму

Люди зливаються в маси, втрачаючи мізки

Забувають про те, що ми не вороги.

Серед цієї темряви знаходяться люди, готові щось внести в цей світ,

Але ним в'яжуть руки, не дають відкрити рота

Ти подумай про того, хто з тобою поруч

Світ зійшов з розуму, більше немає сил

Жити як мета серед живих машин

Світ зійшов з розуму, зупиніть мене

Я не буду таким, як ви божевільний світ, за себе понесе

Все те, що вважалося колись нормальним

І тебе і мені більше не буде

якщо ти не станеш рвати цей ланцюг

Я не можу бачити в цих очах

Біль і страждання, божевілля страх

Скільки можна сидіти і молчати

Забившись у кутку, сходити з розуму і не розуміти

Що все що ви робите прагне до конфлікту

У яких гинуть безневинні люди

Вони теж хочуть також жити як і ви вони - це ви, з вами теж це може статися.