Останется в нас - Индульгенция

Ты говоришь панк — это просто болезнь

Скажи мне тогда что случилось с тобой?

Стоит только взглянуть на тебя

Чтобы понять что болен ты, а не я Даже в 80 лет я буду анархистом

Старость не повод всем измениться

Нужно менять мир под себя,

А не меняться день ото дня

Все останется в нас и будет всегда

Огонь в нашем сердце не погаснет никогда

Ночь за ночью день за днем,

А я такой же как всегда

Меняется только ирокез,

Но не моя молодая душа

Меняются краски меняется свет

Рядом уже кого-нибудь нет

Тебя всегда поддержит движение

Пойми нам неважно кому сколько лет!

Все останется в нас и будет всегда

Огонь в нашем сердце не погаснет никогда

Ти говориш панк — це просто хвороба

Скажи мені тоді що трапилося з тобою?

Варто тільки подивитись на тебе

Щоб зрозуміти що хворий ти, а не я Навіть у 80 років я буду анархістом

Старість не привід усім змінитися

Потрібно міняти світ під себе,

А не мінятись з кожним днем

Все залишиться в нас і буде завжди

Вогонь у нашому серці не згасне ніколи

Ніч за вночі день за днем,

А я такий ж як завжди

Змінюється лише ірокез,

Але не моя молода душа

Змінюються фарби міняється світло

Поруч уже когось немає

Тебе завжди підтримає рух

Зрозумій нам не важливо кому скільки років!

Все залишиться в нас і буде завжди

Вогонь у нашому серці не згасне ніколи