Aue der nostalgie - Imperium Dekadenz

Dorn und Dickicht wachen stets

Umarmen deinen Hain, dein Reich

Herbstdunst, Atem finst’rer Regen

Hüllt Nostalgie in Farben edlen Glücks

Oh du unser rauhes Herz

In der Mitte deiner Seel'

Singt unser Feuer Glorie

Wärmt die starren Wände

Aue der Nostalgie

Eins werden Geist und Fammenklang

Und die Schatten durchs Gemäuer kriechen

Laben sich am Worteklang

Und dem Hallen uns’rer Kehlen

Wo Nostalgie die Seele nährt

Wohnt unser Geist der Lebensfäden

Webt Segel, in die der Wind des Schicksals bläst

… und reisst uns mit sich

Weit hinfort … weit hinfort

O’Aue der Nostalgie

Der Wald und das Firmament

Im Rausche alter Tage

Funken reisen dort hinauf

Erleichten, was uns träumen lässt

Aue der Nostalgie

Eins werden Geist und Flammenklang

Und die Schatten durchs Gemäuer kriechen

Laben sich am Worteklang

Und dem Hallen uns’rer Kehlen

Wo Nostalgie die Seele nährt

Wohnt unser Geist der Lebensfäden

Webt Segel, in die der Wind des Schicksals bläst

In Ruinen wandeln wir

Raunen Stimmen der Andacht

Segeln mit dem Klang der Zeit

Wo immer sie uns stranden lässt …

Aue der Nostalgie

Thorn and thicker ever vigilant

Embrace your sacred grove, your domain

Autumn’s mist, frenetic dancers exhalation

Now shrowded in myth

Nostalgia cloaked in the colours of happier days

Oh you, our bruised heart

From the depths of your soul

Sing our wondrous glory

Give warmth to these frigid walls

O' meadow of nostalgia

Spirit and the sound of crackling flames become one

Wile the shadows creep across the walls

Gaining strength from the speakers crisp words

And the echoes of our cheers

Where nostalgia nourishes the soul

There clotho labours over our fate

Weaving sails to catch the winds of destiny

To tear us along with it…

Whither we now not

O' meadow of nostalgia

The forest and the heavens above

The intoxication of days long past

Sparks race upwards

Briefly illumination, the motive of our dreams

O' meadow of nostalgia

Spirit and the sound of crackling flames become one

Wile the shadows creep across the walls

Gaining strength from the speakers crisp words

And the echoes of our cheers

Where nostalgia nourishes the soul

There clotho labours over our fate

Gathering the separate threads of our lives

Weaving sails to catch the winds of destiny

Among ruins we walk

Whispering paeans of devotion

Sailing by the winds of time

Wherever they may take us…

O' meadow of nostalgia

Терен і хаща завжди на сторожі

Обійми свій гай, своє царство

Осінній серпанок, подих темного дощу

Огортає ностальгію барвами благородного щастя

Ох ти наше грубе серце

Посередині твоєї душі

Заспівай нашу вогняну славу

Утеплює жорсткі стіни

Ауе ностальгії

Дух і звук полум'я стають єдиним цілим

І тіні повзуть крізь стіни

Насолоджуйтесь звуком слів

І відлуння наших горланок

Де ностальгія живить душу

Наш дух живе в нитках життя

Плете вітрила, в які віють вітри долі

... і бере нас із собою

Далеко... далеко

О'Ауе ностальгії

Ліс і твердь

У пориві старих часів

Туди літають іскри

Сприяйте тому, що змушує нас мріяти

Ауе ностальгії

Дух і звук полум'я стають одним цілим

І тіні повзуть крізь стіни

Насолоджуйтесь звуком слів

І відлуння наших горланок

Де ностальгія живить душу

Наш дух живе в нитках життя

Плете вітрила, в які віють вітри долі

Ми ходимо в руїнах

бурмочуть голоси відданості

Плавання під звуки часу

Де б вона нас не зупинила...

Ауе ностальгії

Шип і товщі завжди пильні

Обійміть свій священний гай, своє володіння

Осінній туман, несамовитий видих танцюристів

Тепер заповнений міфами

Ностальгія вкрита фарбами щасливих днів

Ой ти, наше розбите серце

З глибини твоєї душі

Співайте нашу дивну славу

Зробіть тепло цим холодним стінам

О' луг ностальгії

Дух і звук тріскучого полум'я стають єдиним цілим

Нехай тіні повзуть по стінах

Набираються сили від мовців чіткі слова

І відлуння наших вітань

Де ностальгія живить душу

Там сукно трудиться над нашою долею

Плетіть вітрила, щоб ловити вітри долі

Розірвати нас разом з нею…

Куди ми зараз ні

О' луг ностальгії

Ліс і небо вгорі

Сп'яніння давно минулих днів

Іскри мчать вгору

Коротко просвітлення, мотив наших мрій

О' луг ностальгії

Дух і звук тріскучого полум'я стають єдиним цілим

Нехай тіні повзуть по стінах

Набираються сили від мовців чіткі слова

І відлуння наших вітань

Де ностальгія живить душу

Там сукно трудиться над нашою долею

Збираючи окремі нитки нашого життя

Плетіть вітрила, щоб ловити вітри долі

Серед руїн ми ходимо

Шепітні пісні відданості

Плавання за вітрами часу

Куди б вони нас не завели…

О' луг ностальгії