Aura silvae - Imperium Dekadenz

In Andacht und Stille

Hinein ins dunkle Fichtenrauschen

So reißt die Urgewalt die Sinne

In das Zwielicht abendlicher Erhabenheit

Aura Silvae

Schreit tief hinein ins dunkle Herz

Des Anmuts und der Stille

Gedanken fliehen durchs Geast

Entfachen deinen Ruf

Aura Silvae dein Schweif im Abendlicht

Wirf deine Schatten über mich

Aura Silvae dein Schweif im Mondeslicht

Fülle die Leere, ergreife mich

…Ergreife mich

Aura Silvae dein kalter hauch mich Reisen lässt

Schweben über Berg und Tal

Das inner Feuer brennen lässt

Aura Silvae

Aura Silvae dein kalter hauch mich Reisen lässt

Schweben über Berg und Tal

Das inner Feuer brennen lässt

Aura Silvae

In reverence and silence

Into the dark whispering spruce we roam

So primal nature rips the senses

Into the twilight of the evening’s transcendance

Aura silvae

Entering deep into the dark heart of grace and silence

Thoughts flee through the branches

Forcing a scream

Aura silvae, your aura in the evening light

Cloak me within your shadow

Aura silvae, your aura in the moonlight

Fills the void, possess me

…possess me

Aura silvae, your cold breath take me away

To hover over hill and dale

To keep the inner flame alight

Aura silvae

Aura silvae, your cold breath take me away

To hover over hill and dale

To keep the inner flame alight

Aura silvae

У відданості й тиші

У темний шелест ялин

Так стихійна сила розриває почуття

У сутінках вечірньої величі

Аура Сільва

Кричить глибоко в темне серце

Витонченості й тиші

Думки тікають крізь Пристрій

запалити свою репутацію

Aura Silvae твій хвіст у вечірньому світлі

кинь на мене свої тіні

Aura Silvae твій хвіст у місячному світлі

Заповни порожнечу, захопи мене

...Схопи мене

Аура Сільва, твій холодний подих змушує мене подорожувати

Наведіть курсор на гори та долини

Через це внутрішній вогонь горить

Аура Сільва

Аура Сільва, твій холодний подих змушує мене подорожувати

Наведіть курсор на гори та долини

Через це внутрішній вогонь горить

Аура Сільва

У пошані і мовчанні

У темну шепочучу смереку блукаємо

Так первісна природа розриває почуття

У сутінки вечірньої трансценденції

Aura silvae

Входячи глибоко в темне серце благодаті й тиші

Думки тікають крізь гілки

Примусово кричати

Aura silvae, твоя аура у вечірньому світлі

Заховай мене у свою тінь

Aura silvae, твоя аура в місячному світлі

Заповнює порожнечу, володій мною

...отримай мене

Aura silvae, твій холодний подих забирає мене

Парити над пагорбом і долиною

Щоб внутрішнє полум’я не горіло

Aura silvae

Aura silvae, твій холодний подих забирає мене

Парити над пагорбом і долиною

Щоб внутрішнє полум’я не горіло

Aura silvae