Withstand The Fall Of Time - Immortal

Darker and darker skylines of red grew my horizon

On the edge of my vision a giant grimfaced realm…

Flaming suns crested the horizon shadows born a cloudless day

Believers of the rise and set of the moon darkened twilight into night

Hardening claws of cold tell me we are closer to colder times

Through the days of bitterness still the tundra lay untouched

In the final of that day and all centuries after

In eternity and time the same still the tundra lay untouched

Blacker and blacker blinded by shades from centuries behind

Shadows of a dark that used to be under heavy winters reign…

The blackening sky never end as we stand the fall of time

Yet winds of cold will always blow without tomorrow…

Hardening claws of cold tell me we are closer to colder times

Through the days of bitterness still the tundra lay untouched

In the final of that day and all centuries after

In eternity and time the same still the tundra lay untouched

Все темніші й темніші червоні горизонти розширювали мій горизонт

На краю мого бачення — гігантське царство з похмурим обличчям…

Полум’яні сонця піднялися над горизонтом. Тіні, народжені безхмарним днем

Віруючі в схід і захід місяця затьмарили сутінки в ніч

Зміцнюючі кігті холоду говорять мені, що ми ближче до холодних часів

Через дні гіркоти тундра все ще лежала недоторканою

У фіналі того дня і всіх століть після цього

У вічності й у часі та сама тундра лежала недоторканою

Все чорніший і чорніший, засліплений тінями з минулих століть

Панують тіні темряви, яка колись була під важкими зими…

Чорніє небо ніколи не закінчується, коли ми стоїмо з падінням часу

Але вітри холоду завжди дуватимуть без завтрашнього дня…

Зміцнюючі кігті холоду говорять мені, що ми ближче до холодних часів

Через дні гіркоти тундра все ще лежала недоторканою

У фіналі того дня і всіх століть після цього

У вічності й у часі та сама тундра лежала недоторканою