The Call Of The Wintermoon - Immortal

Buried beneath the mountains of frost

Years of silent sorrow grim and dark

My winterwings of evil sleep in eternal nights

In deaths cold crypts of snow

The moon chaimed my return

With the blackstorms I came

And not with the wings

The Northern darkness marches through the coldest night

I can’t resist the taste from the winds of the moon

I split my tongue for the taste of these winds

And bath my eyes in it’s grace

Frost and winters returns to my eyes

The call of the wintermoon

Nocturnal clouds blows freely in the distance

In the gray mist of deaths horizon

My winterwings of evil sleeps

In deaths cold crypts of snow

Buried beneath the mountains of frost

Похований під горами морозу

Роки тихого смутку, похмурого й темного

Вічними ночами сплять мої зимові крила

У смертях холодні склепи снігу

Місяць запропонував мені повернутися

З чорними бурями я прийшов

І не з крилами

Крізь найхолоднішу ніч марширує північна темрява

Я не можу встояти перед смаком вітрів місяця

Я розщеплюю язика на смак ціх вітрів

І купаю мої очі в цій благодаті

Мороз і зима повертаються до моїх очей

Поклик зимового місяця

Вдалині вільно віють нічні хмари

У сірому тумані смертельного горизонту

Сплять мої зимові крила

У смертях холодні склепи снігу

Похований під горами морозу