Наша честь - Игорь Наджиев

На шарике этом летающем,

С которого спрыгнуть нельзя,

Эпоха досталась нам та еще,

Но плакать не будем, друзья!

Пусть редко удача встречается

И выстлан не розами путь,

И все, что на свете случается

От нас не зависит ничуть.

Зависит все, что в мире есть

От поднебесной выси,

Но наша честь, но наша честь

От нас самих зависит.

Нам времечко выпало то еще

И что еще будет — бог весть.

Одно у души есть сокровище,

Оно называется честь.

Возможно и трубы победные,

И деньги отдать до конца,

Но с честью до вздоха последнего

Не может расстаться душа.

Зависит все, что в мире есть

От поднебесной выси,

Но наша честь, но наша честь

От нас самих зависит.

Зависит все, что в мире есть

От поднебесной выси,

Но наша честь, но наша честь

От нас самих зависит.

На кульці цьому літаючому,

З якого зістрибнути не можна,

Епоха дісталася нам ще,

Але плакати не будемо, друзі!

Нехай рідко удача зустрічається

І вистелений не розами шлях,

І все, що на світі трапляється

Від нас не залежить анітрохи.

Залежить усе, що в світі є

Від піднебесної висоти,

Але наша честь, але наша честь

Від нас самих залежить.

Нам раптом випало те ще

І що ще буде — бозна.

Один у душі є скарб,

Воно називається честь.

Можливо і труби переможні,

І гроші віддати до кінця,

Але з честю до зітхання останнього

Не може розлучитися душа.

Залежить усе, що в світі є

Від піднебесної висоти,

Але наша честь, але наша честь

Від нас самих залежить.

Залежить усе, що в світі є

Від піднебесної висоти,

Але наша честь, але наша честь

Від нас самих залежить.