Сны моей весны - Игорь Григорьев, Therr Maitz

Сегодня я буду тебя любить подольше.

Мне снятся сны моей весны — не будет больше.

Садись на край и изучай меня на ощупь.

Я всё твоё, я вся твоя неразрешенность.

Приди ко мне, укрой своим продажным телом.

Мы станем красным, красным на красном, белым на белом.

Глухой зарёй, слепой звездой, промокшим сеном.

Рассветом диким, закатом нежным, оргазмом первым.

Сегодня я в последний раз обоих нас сниму на камеру.

Тела разобраны, слова разбросаны, сердца раздавлены.

Твои глаза — два тормоза!

В них время замерло.

Но, все равно, к ним навсегда приклеен намертво.

Сегодня я любил тебя по старой памяти.

Мне снились сны, — я утопал в смертельной заводи.

Мне снились сны, я не проснусь — часы не заводи.

Я не вернусь, а ты иди к ебене матери!

Сьогодні я тебе любитиму довше.

Мені сняться сни моєї весни—не буде більше.

Сідай на край і вивчай мене навпомацки.

Я все твоє, я вся твоя невирішеність.

Прийди до мене, вкрий своїм продажним тілом.

Ми станемо червоним, червоним на червоному, білим на білому.

Глухою зорею, сліпою зіркою, промоклим сіном.

Світанням диким, заходом ніжним, оргазмом першим.

Сьогодні я останнього разу обох нас зніму на камеру.

Тіла розібрані, слова розкидані, серця розчавлені.

Твої очі— два гальма!

В них час завмерло.

Але, все одно, до них назавжди приклеєний намертво.

Сьогодні я любив тебе за старою пам'яттю.

Мені снилися сни,— я потопав у смертельній заплаві.

Мені снилися сни, я не прокинуся — годинник не заводи.

Я не повернуся, а ти йди до матері матері!