Заграница - Игорь Герман

Как хочется мне съездить заграницу

И посмотреть как сгнил, капитализм.

Попробовать «Camus», покушать пиццу,

Чего не изобрёл, социализм.

Девчонок синеглазых насмотреться

В оранжевых купальниках, и без.

Хотел бы по Гудзону прокатиться

И напоить шампанским вдоволь всех!

А за кордоном, в Амстердаме и Нью-Йорке

Вам предлагают осетрину и шампань,

А я в совке, жую гнилые корки,

Давай напьёмся, иначе — дело дрянь.

Потом бы стал со всеми целоваться

В конце концов, я русский или нет?

Ну я устал в Союзе кантоваться

Ну хоть на день, купите мне билет!

И я привёз бы кучу впечатлений

Хоть их на хлеб намазать мудрено.

Я б рассказал, как плавали по Сене

Как пили мы бургундское вино!

А за кордоном, в Амстердаме и Нью-Йорке

Вам предлагают осетрину и шампань,

А я в Совке, жую гнилые корки,

Давай напьёмся, иначе — дело дрянь.

А вдруг, потом найдётся лысый гений

Из самогона вытащит Совдеп.

Начнёт он строить снова, мне поверят,

Что русский наш народ почти ослеп.

Ну, а потом все будем ездить заграницу.

Туда, где нашей водки не найти

И будут ехать к нам, за ихней пиццей

И воду набирать с Москва-реки!

Вот так, братва, охота размечтаться,

Проснуться и за дело всем, ан-нет.

Мне надоело, в Союзе просыпаться

Хоть на денёк, купите мне билет!

А за кордоном, в Амстердаме и Нью-Йорке

Вам предлагают осетрину и шампань,

А я в Совке, жую гнилые корки,

Давай напьёмся, иначе — дело дрянь.

А за кордоном, в Амстердаме и Нью-Йорке

Вам предлагают осетрину и шампань,

А я в Совке, в Совке!

Жую гнилые корки!

Давай, давай, давай браток!

Давай.

Ну я в Совке вот тут сижу, ты понимаешь, нет?!

Сижу вот тут вот на корках!

На гнилых корках сижу!

Какая осетрина?!

Об чём базар-вокзал…

Як хочеться мені з'їздити закордон

І подивитися як згнил, капіталізм.

Спробувати "Camus", поїсти піцу,

Чого не винайшов, соціалізм.

Дівчата синьооких надивитися

У помаранчевих купальниках, і без.

Хотів би по Гудзону прокотитися

І напоїти шампанським вдосталь усіх!

А за кордоном, в Амстердамі та Нью-Йорку

Вам пропонують осетрину і шампань,

А я в совці, жую гнилі кірки,

Давай нап'ємося, інакше справа погань.

Потім би став з усіма цілуватися

Зрештою, я російський чи ні?

Ну я втомився в Союзі кантуватися

Ну, хоч на день, купіть мені квиток!

І я привіз би купу вражень

Хоч їх на хліб намазати мудро.

Я б розповів, як плавали по Сені

Як пили ми бургундське вино!

А за кордоном, в Амстердамі та Нью-Йорку

Вам пропонують осетрину і шампань,

А я в Совці, жую гнилі кірки,

Давай нап'ємося, інакше справа погань.

А раптом потім знайдеться лисий геній

З самогону витягне Совдеп.

Почне він будувати знову, мені повірять,

Що наш російський народ майже осліп.

Ну, а потім усе їздитимемо закордон.

Туди, де нашої горілки не знайти

І їхатимуть до нас, за їхньою піцею

І воду набирати з Москва-ріки!

Ось так, братва, охота розмріятись,

Прокинутися і за всім, ан-ні.

Мені набридло, в Союзі прокидатися

Хоч на день, купіть мені квиток!

А за кордоном, в Амстердамі та Нью-Йорку

Вам пропонують осетрину і шампань,

А я в Совці, жую гнилі кірки,

Давай нап'ємося, інакше справа погань.

А за кордоном, в Амстердамі та Нью-Йорку

Вам пропонують осетрину і шампань,

А я в Совці, в Совці!

Жую гнилі кірки!

Давай, давай, давай браток!

Давай.

Ну я в Совці ось тут сиджу, ти розумієш, ні?!

Сиджу ось тут ось на кірках!

На гнилих кірках сиджу!

Яка осетрина?

Про що базар-вокзал…