Памяти друга - Игорь Герман

Где-то бьётся об клетку щегол,

Забывая свой вольный полёт.

А где-то в вену вкололи укол,

Что бы мысли ловились влёт!

А где-то плачет, моя душа…

Сгорает, подобно свече,

А где-то утро встаёт не спеша,

Раскрывая все тайны ночей!

Где-то пьяный не спит тапёр,

Потому что, деньги пошли.

И поёт разноцветный хор,

Про огни, за рекой, вдали.

А где-то глушит, стиляга-вор

Он сегодня неплохо взял.

А где-то чудом заглох мотор,

На крутом повороте у скал!

Где-то клацнул собачий клык,

Зацепив телаги рукав.

Где-то там, когда снятся сны,

По этапу погнали состав…

А где-то плачет, моя душа…

И сгорает, горит огнём.

А где-то утро встаёт не спеша.

Вот и нам, объявили подъём!

А где-то пуля прошила насквозь,

Молодую, усатую, плоть.

Всё живое вдруг оборвалось!

Дайте силы тоску побороть…

А где-то плачет, моя душа…

И сгорает подобно свече,

А где-то утро встаёт не спеша,

Раскрывая все тайны ночей.

Десь б'ється про клітину щілин,

Забуваючи про свій вільний політ.

А десь у вену вкололи укол,

Що б думки ловилися влітку!

А десь плаче, моя душа…

Згоряє, подібно до свічки,

А десь ранок встає не поспішаючи,

Розкриваючи всі таємниці ночей!

Десь п'яний не спит тапер,

Бо гроші пішли.

І співає різнокольоровий хор,

Про вогні, за річкою, вдалині.

А десь глушить, стиляга-злодій

Він сьогодні непогано взяв.

А десь дивом заглух мотор,

На крутому повороті у скелів!

Десь клацнув собачий ікло,

Зачепивши тілаги рукав.

Десь там, коли сняться сни,

По етапу погнали склад…

А десь плаче, моя душа…

І згоряє, горить вогнем.

А десь ранок встає не поспішаючи.

От і нам, оголосили підйом!

А десь куля прошила наскрізь,

Молоду, вусату, тіло.

Все живе раптом обірвалося!

Дайте сили тугу подолати…

А десь плаче, моя душа…

І згоряє подібно до свічки,

А десь ранок встає не поспішаючи,

Розкриваючи всі таємниці ночей.