Corso Trieste - I Cani, Gazebo Penguins

Padri stanchi tornano a casa dal lavoro in moto

È quasi buio soltanto luci verdi e rosse ed arancioni e gialle

E sotto gli alberi non fanno luce neanche quelle

Ho 15 anni e con le mani in tasca sto tornando a casa anch’io

E in faccia ho freddo mentre sotto alla mia giacca sudo

E ho un groppo in gola ma non so perché

Adesso non ricordo più perché

Ricordo solo che avevo la stessa

Faccia da cazzo dei pischelli che ora vedo in giro

Da vero duro con problemi seri

Ti giuro è l’unica, davvero l’unica

L’unica vera nostalgia che ho

Втомлені батьки їздять з роботи додому на мотоциклах

Практично темно, тільки зелений і червоний і оранжевий і жовтий вогники

А під деревами — і ті

Мені 15 років і з руками в кишенях я теж повертаюся додому

І моє обличчя холодне, поки я потію під піджаком

І у мене клубок у горлі, але я не знаю чому

Тепер не пам’ятаю чому

Просто пам'ятаю, що у мене було те саме

Прокляті обличчя дітей, які я зараз бачу навколо

Як справжній крутий хлопець із серйозними проблемами

Я клянусь тобі, що це єдиний, дійсно єдиний

Єдина справжня ностальгія в мене