Nonkilling 3 | The Anteroom | False Skull 1 - How To Dress Well

I saw the face of God, a mouth in a pool of blood

At 9 in the morning, after sleep in a bathtub

A body can make you think that colors obtain in things

Like Maggie Nelson said, «The color inside of the—»

Can I feel nostalgia for a death I will never know?

The silence of silence;

this is all that I’ve ever wanted

When I woke up in the tub invisible wrecked ships

Circled around my head, a voice screamed:

«You wouldn’t want it

If you could see the pain in the anteroom

You wouldn’t applaud it

Nothing on this side was built for you»

And now you’re laughing

Would you laugh when they play it all back?

And in the movie of your life

You only speak in one scene

And when the door opens, you say

«I've been thinking 'bout it my whole life long»

And when they ask you what you mean

Your lips are moving, but the mic’s not on

Thought it was a pool of blood

But then when the camera stopped

The whole thing evaporates

A voice with no body shouts:

«The money has all run out

What we used to call a job

Is now handled by machines, you can die in peace»

«You wouldn’t want it —

If you could see the pain in the anteroom

You wouldn’t applaud it

Nothing on this side was built for you»

And now you’re laughing

Would you laugh when they play it all back?

And in the movie of your life

You only speak in one scene

And when the door opens, you say

«I've been thinking 'bout it my whole life long»

And when they ask you what you mean

Your lips are moving, but the mic’s not on

What have you been trying to say?

Is this a joke or some kind of mistake?

No one’s counting the days

Until your whole little body becomes even less than decay, decay

False Skull 1

Я бачив обличчя Бога, уста в калюжі крові

О 9 ранку, після сну у ванні

Тіло може змусити вас думати, що кольори виникають у речах

Як сказала Меггі Нельсон: «Колір всередині —»

Чи можу я відчувати ностальгію за смертю, якої ніколи не дізнаюся?

Тиша тиші;

це все, чого я коли-небудь хотів

Коли я прокинувся у ванні, невидимі розбиті кораблі

Обійшовся навколо моєї голови, голос кричав:

«Ти б цього не хотів

Якби ви бачили біль у передпокої

Ви б це не аплодували

Нічого на цій стороні не було створено для вас»

А тепер ти смієшся

Ви б сміялися, коли вони відтворять все це назад?

І в кіно твого життя

Ви говорите лише в одній сцені

А коли відчиняються двері, ти кажеш

«Я думав про це все своє життя»

І коли вас запитують, що ви маєте на увазі

Ваші губи рухаються, але мікрофон вимкнено

Думав, що це калюжа крові

Але потім, коли камера зупинилася

Вся справа випаровується

Голос без тіла кричить:

«Всі гроші закінчилися

Те, що ми звикли називати роботою

Тепер ним обробляють машини, ви можете померти спокійно»

«Ви б цього не хотіли —

Якби ви бачили біль у передпокої

Ви б це не аплодували

Нічого на цій стороні не було створено для вас»

А тепер ти смієшся

Ви б сміялися, коли вони відтворять все це назад?

І в кіно твого життя

Ви говорите лише в одній сцені

А коли відчиняються двері, ти кажеш

«Я думав про це все своє життя»

І коли вас запитують, що ви маєте на увазі

Ваші губи рухаються, але мікрофон вимкнено

Що ви намагалися сказати?

Це жарт чи якась помилка?

Ніхто не рахує дні

Поки все ваше маленьке тіло не стане ще менше, ніж розпад, розпад

Помилковий череп 1