The legend of the flower of woe - HORSE the Band

This I know, there is one who captures me

For an age I stared at the heart of the moon;

Rise and fall rise and fall

I close my eyes I wish for freedom when I open my eyes

I found myself asleep

The emptiness of my eyes the memory whispers seductively

Worlds away worlds away worlds away

Trying to forget I looked in the heart of each perfect star each so full of

myriad wonders of their own

But in the night one cannot deny her

There can be (no) shadows without her defining light

My life became a dream as it sank

Into the void of the fantasy I constructed

From her intangible attributes from which I awoke

I had to again learn to see

She is cold, she does not have the power to sustain my life, upon her I would

die

Love non-absolute love.

Love imperfect love

Love non-absolute love.

Love imperfect love

An inner closeness a mutual respect the power of trust

The thunder of laughter shared words

We are the same, we are so different

I dared not look at her speak to her but I did

I dared not look at her speak to her but I did

This one fear;

it was like an open wound!

Fact’s a fact, man was not meant for the moon!

We are so close;

the distance between us is a kiss

A kiss that does not exist, a soft gentle petal flying on the wild wings of the

wind

A single petal from the gentle grace of the flower of woe

May we all vomit at the stench of its perfume

Це я знаю, є той, хто захоплює мене

Цілий вік я дивився на серце місяця;

Підйом і падіння піднімається і падає

Я закриваю очі Я бажаю свободи, коли відкриваю очі

Я засинав

Порожнечу моїх очей спокусливо шепоче спогад

Світи далеко світи далеко світи далеко

Намагаючись забути, я дивився в серце кожної ідеальної зірки, наповненої

безліч власних чудес

Але вночі їй не відмовити

Не може бути (ні) тіней без її визначального світла

Моє життя стало мрією, як затонуло

У порожнечу фантазії, яку я створив

Від її нематеріальних атрибутів, від яких я прокинувся

Мені довелося знову навчитися бачити

Вона холодна, у неї немає сили підтримати моє життя, на неї я б поставив би

померти

Любіть неабсолютне кохання.

Любіть недосконалу любов

Любіть неабсолютне кохання.

Любіть недосконалу любов

Внутрішня близькість, взаємна повага, сила довіри

Грім сміху поділився словами

Ми однакові, ми настільки різні

Я не наважився поглянути на її, заговорити з нею, але я зробив

Я не наважився поглянути на її, заговорити з нею, але я зробив

Цей страх;

це було як відкрита рана!

Факт — людина не призначена для місяця!

Ми так близькі;

відстань між нами — поцілунок

Поцілунок, якого не існує, ніжна ніжна пелюстка, що летить на диких крилах

вітер

Єдина пелюстка від ніжної ласки квітки горя

Нехай ми всі блюємо від смороду його парфумів