Hel - Horna

Ikuisesti on kirottujen talvieni valtakunta

Ollut Pohjolan myrskyissä.

Maillani ei

Paista aurinko lämmittäen, yö on ikuinen

Kuutamoineen.

Lumimainen jää, kylmä peili

Kauniimpaa ei olekaan.

Lumen peittämät rinteet

Laakeat ja metsät… Rakkainta

Minulle

Joka yö laulavat lapseni minulle kuun

Hymnejä, ulvovat sen kauneutta.

Silmäni

Lepäävät talvimaisemissa, sieluni niissä

Ylväänä vaeltaa.

Turinsissa valtakuntani

Tunnetaan nimellä Hel.

Lumen, jään ja

Pakkasen ikuinen, muinainen maailma

Навіки царство моїх проклятих зим

Був у штормах на Півночі.

Не на моєму боці

Сяй сонце гріє, ніч вічна

Зі своїм місячним світлом.

Сніжний лід, холодне дзеркало

Немає нічого красивішого.

Засніжені схили

Рівнина і ліси… Коханий

Для мене, мені

Щовечора мої діти співають мені протягом місяця

Гімни, що виють своєю красою.

Мої очі

Відпочиваючи в зимових краєвидах, моя душа в них

Він гордо блукає.

В Турині, моєму королівству

Відомий як Хель.

Сніг, лід і

Вічний, стародавній світ морозу