Of Splendid Worlds - Hollenthon

The secrets of cities fade

The wail of cretins cease

Enveloped by waves of shadows

As armies of locusts charge

Devouring our hell

Fateful days lay twisted and in ruins

Morning dew, a dying soul

As flowers fade to black

Forget-me-not's remember well

The call of darkness brought by the lonesome wind

Fatal whispers and tears of death

Void, formless, fear-breathing

Ill fury

Will damn you

To never see the light

While the souls of martyrs mourned

As the cries of chaos plagued a dying world

We stooped down into the depths

Of a splendid world

Blinded by the haunting depths

Hand in hand with sinners

Until soon all was lost

Таємниці міст згасають

Крик кретинів припиняється

Охоплений хвилями тіней

Як армії сарани атакують

Пожираючи наше пекло

Доленосні дні лежали перекручені й у руїнах

Ранкова роса, вмираюча душа

Коли квіти в’януть до чорного

Незабудка добре пам'ятає

Поклик темряви, принесений самотнім вітром

Фатальний шепіт і сльози смерті

Порожнеча, безформна, що дихає страхом

Хвора лють

Буде проклятий

Щоб ніколи не бачити світла

Поки сумували душі мучеників

Коли вигуки хаосу переслідували вмираючий світ

Ми схилилися в глибину

Чудового світу

Засліплений наслідуючими глибинами

Рука об руку з грішниками

Доки все було втрачено